ГоловнаМультимедіаНовини бджільництва 
|
До 10 травня 2025 р. Формуємо замовлення на продаж бджолопакетів (по 4 р.р. або 3+1) (Полтавська обл., Кременчуцький р-н.) з матками 2024 року - українська степова. Самовивіз. Ціна договірна. |
Коментарі
-
Доброго дня! Підкажіть будь ласка чи можливо замовити дві плідні матки? І яка ціна?
Єгошин Леонід - Українська степова ---Олександр---
-
Доброго здоров’я . Підкажіть будь ласка чи можливо замовити три плідні матки?
Єгошин Леонід - Українська степова ---Сергій---
-
Хочу купить2 плодные матки.
Єгошин Леонід - Українська степова ---Игорь...---
У 2012 р. експорт українського меду відбувався лише в 11 краї. За результатами 2018 р., Україна експортує його уже до близько 40 країн світу.
Протягом кількох останніх років пасічники Вінниччини виробляють понад 4 тис. т меду. З них на експорт іде понад 3,5 тис. т.
22 лютого 2019 року в актовій залі Полтавської районної ради відбулася науково-практична конференція «Сучасне бджільництво Полтавщини».
Головна проблема експорту українського меду — відсутність просування продукції. Також українці не інвестують в маркетинг та імідж вітчизняного меду.
У Баварії, Німеччина, за два тижні 1,7 млн жителів підписали референдум з проханням врятувати бджіл.
10 депутатів Верховної Ради пропонують парламенту зобов'язати фіз- та юридичних осіб, що застосовують засоби захисту рослин чи агрохімікати, завчасно, але не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, надсилати SMS-повідомлення на телефони бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані не менше 10 км від місця обробки.
Позитивні висновки комісії дозволять розширити експортні можливості галузі бджільництва.
Головні препарати, які зареєстровані та дозволені для використання у бджільницькій галузі України.
Медова галузь в Україні переживає не найкращі часи і в цьому є об`єктивні і суб`єктивні причини. Спробуємо розібратися в них.
Українські бджоли гудуть та виробляють натуральні стероїди. З ягід Годжі й чіа спортсмени та селебрітіз переходять на бджолиний пилок.
Відомо, що в Україні від 20 до 30% пасік не зареєстровані. Це унеможливлює роботу ветеринарної служби та повноцінну роботу фермерів.
Експортери не зацікавлені просувати український мед, як бренд, на міжнародному ринку.
В неділю 10 лютого на зборах Київська обласна спілка пасічників проголосувала за вихід із Спілки пасічників України. Переважна більшість учасників зборів підтримала рішення.
Україна має сприятливі умови та потенціал для розвитку експорту продовольства, але основними продуктами виступають сировинні товари. У 2018 році вдалося збільшилося постачання продовольчої продукції з країни на суму 800 млн USD. Про це повідомляє Agronews з посиланням на Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства (UFEB).
У 2019 році уряд вніс зміни у програми підтримки пасічників. Як розповів заступник міністра аграрної політики і продовольства Віктор Шеремета, кооперативам бджолярів компенсуватимуть 70% вартості обладнання – до 3 млн грн на одну структуру.
Бджолярі можуть отримувати компенсацію відсотків при отриманні кредитів через програму дотацій за фермерським напрямком.
Продовжуємо знайомити читачів із нормами законодавства України, що регламентують діяльність пасік, виробництво медової продукції та бджільництва взагалі.
Про що треба знати власникам пасік, виробникам і переробникам меду, аби працювати чесно, відкрито й безпечно? А також яке покарання може світити пасічнику через невиконання норм українського законодавства?
Бджолярів і пасіки, які мають на меті отримувати дохід від своєї діяльності, в обов’язковому порядку повинні бути зареєстрованим у відповідних державних органах. Існує два варіанти: фіксувати свою діяльність у державному реєстрі потужностей чи отримати експлуатаційний дозвіл?
У новому році українські виробники традиційно поспішили «застовпити» місце на найперспективнішому ринку збуту своєї продукції.
Цього року пасічники, переробники та експортери знову заговорили про проблеми українського ринку меду — зниження експорту, загибель бджіл, відсутність скоординованої політики всіх зацікавлених сторін.
На базі Миколаївського національного аграрного університету найближчим часом планується створення власної пасіки в наукових і виробничих цілях. Про це повідомив «Агроюг» Вадим Лихач, доктор с.-г. наук, доцент, в.о. завідувача кафедри технології виробництва продукції тваринництва Миколаївського НАУ.
Copyright © 2015 - 2025 "Сильна Пасіка" Всі права захищені