Проблема є комплексною і складається вона із цілої низки не вирішених питань.

1. Роз`єднаність пасічників. 

 Безліч спілок і об`єднань не можуть скоординувати дії пасічників або надати захист від недолугості недобросовісних аграріїв. Через м`якість у відстоюванні інтересів бджолярів досі залишається величезна недовіра до них.

 Розбрату додає конфронтація між заготівельниками та виробниками бджолопродукції. Часто керівництво об`єднань є власниками промислових пасік, вони ж є і експортерами меду, що викликає недовіру простих пасічників до спілок. Адже, відомі випадки, коли прості члени об`єднань здавали бджолопродукцію за заниженими цінами навіть в середині організації, тобто є певний розподіл на своїх та чужих. Спілки в більшості продовжують залишатися карманними та діяти в інтересах керівництва. 

2. Слабка матеріальна база пасік та низький ККД.

 В технічному та технологічному плані українські пасіки відстають від пасічних господарств тих самих Польщі, Німеччини, Канади, США на десяток років. Причина очевидна - брак коштів. Якщо українські пасічники швидко опановують нові методики пасічництва, то оновлення матеріальної бази гальмується. Досі залишаються малодоступними інвентар відомих світових виробників, через що в більшості господарств на старому та зношеному обладнанні доводиться "витягувати сезон". 

3. "Дика пасіка". Безконтрольне використання засобів лікування.

 Не секрет, що більшість пасічників не мають спеціалізованої освіти (хоча, на жаль, це не показник), тому вивчати та визначати хворобу бджіл доводиться "на ходу". Через це більшість можуть не правильно встановити причину захворювання бджолосімей, а звідси і неправильно підібрати медичний засіб. В такій ситуації бджоли отримують не контрольовану кількість медпрепарату і до бджолопродукції потрапляють хімічні сполуки, які впливають на її якість.

 Ще однією проблемою є те, що багато пасічників можуть мед качати та зберігати в антисанітарійних умовах. До цього слід додати ще й фальсифікат, який трапляється на ринку доволі часто, от і виходить, що в лабораторних аналізах знаходять все, що завгодно, а наш мед потім називають брудним.  

4. Закупівельні ціни на мед.

 Найбільш болюче питання останніх років - закупівельна ціна на мед. В Україні існує два табори опонентів - виробники та заготівельники, останні ж можуть бути й експортерами. Кожна сторона має цілу низку аргументів якою повинна бути ціна на мед.

 Основним аргументом не високої ціни за мед від експортерів є те, що український мед не в повній мірі відповідає санітарним нормам, тобто вважається "брудним" і за кордоном він не може конкурувати по ціні із медами, виробленими в Європі чи Америці. Також експортери нарікають, що виробники не можуть визначити собівартість меду чи продукції бджільництва, тому вони не можуть рівнятися на європейські ціни.

 Зі свого боку виробники, говорять, що ціна на мед є надто низькою в той час, як ціна на бджолоінвентар (вощина, медпрепарати, рамки та інше), бджолопакети, матки, бджолосім'ї, ціна пального постійно зростають. Здаючи мед по низькій ціні, пасічники втрачають кошти, які могли б піти на розвиток пасіки - закупівлю сучасного інвентарю, оновлення матеріальної бази тощо. 

5. Безвідповідальність аграріїв.

 2018 рік став роком кричущої некомпетентності та безвідповідальності так званих "спеціалістів" аграрного сектора. Саме з їх вини загинули сотні тисяч бджолосімей в Україні, тим самим позбавивши пасічників заробітку, споживачів - продукції бджільництва, а самих аграріїв - додаткових врожаїв. 

6. Не працюють закони та нормативно-правові акти у сфері бджільництва.

 Закони та правові норми, які покликані регулювати діяльність пасічницької галузі в Україні, не працюють.

Не працює закон України "Про бджільництво" або грубо порушуються статті:

• стосовно використання нерайонованих порід бджіл;
• про забезпечення охорони бджіл;
• державний ветеринарний контроль у галузі бджільництва;
• охорону бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин;
• відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва;
• відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про бджільництво та ін.

 Насправді таких проблем більше ніж вказано.  До них можна додати і проблему комунікації (оповіщення) об'єднань пасічників та окремих пасічників з органами місцевого самоврядування та керівництвом агропідприємств, масова та не законна вирубка медоносних насаджень, поширення фальсифікованих медичних препаратів для профілактики та лікування бджіл та ін.