Сайт про бджіл і бджільництво

Весняні роботи на пасіці

   Товарна продуктивність бджолиних сімей, ефективність роботи на запиленні энтомофільних сільськогосподарських культур, здатність протистояти несприятливим умовам середовища перебування визначається багато в чому й характером росту

їхньої сили, розвитком у весняний період року. Основне завдання пасічників у тім і складається, щоб створити сім'ям умови для прискореного їхнього розвитку навесні.

 Із цією метою підготовку до весняних робіт на пасіках намагаються проводити завчасно. Ще взимку ремонтують або виготовляють нові вулики й рамки до них, дрібний інвентар, подушки, підставки під вулики, навощують необхідну кількість гніздових і магазинних рамок, очищують і дезінфікують готові сото-рамки, віск і воскову сировину обмінюють на вощину й т.п.

 

 

   Пасічнику-початківцю не менш важливо підібрати місце для розміщення пасіки. Див. відео. Розташовують її в сухому, захищеному від сильних вітрів місці. Краще, коли ділянка обнесена живоплотом з медоносних чагарників або забором; коли на ділянці є рідкі насадження (чагарник або низькорослі дерева), що полегшує бджолам можливість орієнтування по місцю розташування сімей, створює затінення вуликів у спекотну погоду. При розміщенні пасіки на сирих ділянках сім'ї навесні погано розвиваються, а бджоли частіше хворіють різними хворобами. Не підходять для разміщення пасік і глибокі балки, низини; тут концентрується холодне повітря, а ранком надовго затримуються туман і вогкість.

   Кращою ділянкою для розміщення великих пасік може служити територія або частина території фруктово-ягідного саду, розташованого осторонь від великих населених пунктів, проїзних доріг і тваринницьких ферм. Не рекомендується розміщати пасіку поблизу великих водойм, широких рік і боліт (при перельоті через них багато бджіл гине у воді), воскобійних заводів, кондитерських фабрик, інших промислових підприємств (хімічних, металургійних), ліній електропередач високої напруги.

   Перед виставкою бджіл із зимівника територію пасіки очищають від снігу; для прискорення танення сніг рихлять, посипають золою або торфом, вугільним пилом; залишки снігу й сміття, що накопичується протягом зими, з території пасіки видаляють; розставляють підставки під вулики; установлюють навіс для контрольного вулика; обладнають поїлку для бджіл (якщо на пасіці є інфекційно хворі родини, то поїлки влаштовувати недоцільно).

    Навесні бджолині сім'ї виносять із зимівника на точок у різний термін, які залежать в основному від умов зимівлі бджіл. Якщо зимівля проходить благополучно, у вуликах підмору мало, бджоли поводяться спокійно й у них відсутні ознаки поносу, є корм високої якості в достатній кількості, поспішати з виставкою бджіл із зимівлі не треба.

   Підвищений гул бджіл вказує так чи інакше на незадовільний стан родин наприкінці зимівлі, що викликається найчастіше підвищенням температури усередині зимовника. До кінця зимівлі вона може підвищитися іноді настільки, що за допомогою звичайних вентиляційних пристроїв нормалізувати її не вдається. У цих випадках усередині зимовников розміщають які-небудь ємності з льодом (снігом). Підвищення вологості повітря домагаються зволоженням підлог, розвішуванням усередині приміщення вологих мішків, а сім'ям, що сильно турбуються дають питну воду, наливаючи у порожні соторамки.

   Іноді температуру усередині зимовника вдається понизити, відкривши двері в тамбурі на ніч або закривши на цей період доби тільки ґратчасті двері.

   Час виставки бджіл із зимівника визначається як погодними умовами, так і станом бджолиних родин, а також температурою усередині зимівника й рівнем його вентиляції. До сильного збудження бджолиних родин і розпаду зимового клубу бджіл приводить підвищення температури в зимівнику до +6—7 °С і вище. Якщо за допомогою вентиляції й інших засобів охолодити температуру в зимівнику нижче +6 °С не вдається, а бджоли залишаються збудженими, виходять з льотка, залишають на передніх стінках вуликів сліди поносу, то родини із зимівника треба виносити негайно. У цьому випадку на очищеній від снігу площадці підбирають максимально захищене від вітру й місце, що прогрівається добре сонцем, розкладають необхідну кількість підставок під вулики, і в гарний сонячний день, коли температура повітря в тіні підвищується до 8-10°С  (ґрунт ділянки в цьому випадку прогрівається до +14°С), вулики з погано зимуючими сім'ями виносять і розташовують для обльоту на відведених для них місцях.

 

 

 

    Якщо ж бджоли, перебуваючи в зимівнику, сидять у вуликах спокійно, на передні стінки через льотки не виходять, то виносити родини із зимівника доцільно тоді, коли повітря в тіні буде прогріте до 10—12 °С, тобто при стійкому потеплінні атмосферного повітря, щоб уникнути весняних зльотів і нальотів бджіл. На великій пасіці сім'ї варто виносити із зимівника в другій половині або наприкінці дня. Сім'ї при цьому хвилюються менше, а будучи розтривоженими - швидко заспокоюються. Зранку наступного дня або з настанням тепла бджоли спокійно почнуть облітатися.

   Невелику пасіку, що складається з декількох десятків вуликів, виставляють на підготовлений точок із зимівника рано вранці того дня, коли погода буде теплою. У цьому випадку для обльоту бджоли використовують найбільш теплу частину дня.

  Напередодні дня виставки бджіл із зимівника льотки вуликів з обережністю очищають від підмору. Перед виносом із зимівника льотки вуликів наглухо закривають; якщо взимку кришки з них були зняті, то їх одягають. На носилки або пасічний візок вулики ставлять льотками назад, щоб бджоляр, що йде позаду, міг спостерігати за поводженням бджіл при їхньому виносі (вивозі) із зимівника. Виносити вулики рекомендується обережно, не допускаючи сильного стуку або поштовхів, струсів і різких нахилів. Після того як всі сім'ї із зимівника винесені й розставлені на місця, по черзі, але з деяким інтервалом, відкривають у вуликах льотки. При сприятливій погоді бджоли звичайно дуже дружно роблять очисний обліт, звільняючись від екскрементів (калового навантаження).

   У день виставки родин із зимівника на сонячному й захищеному від вітру місці пасіки встановлюють поїлку для бджіл.

   Характер першого очисного обльоту бджіл навесні є одним з орієнтовних показників результатів минулої зимівлі й стану сімей. Для одержання таких відомостей за обльотом бджіл необхідно уважно спостерігати, тому що по його особливостях визначають не тільки стан сімей, але й виявляють ті з них, яким необхідно терміново надати ту або іншу допомогу. Сильні, благополучно перезимовані сім'ї облітаються дружно; бджоли їх, вийшовши з льотка на прилітну дошку, злітають у повітря відразу ж, а через деякий час починають чистити своє житло, викидаючи з вуликів сміття й трупи померлих зимою особин. Погано перезимованим, безматочним, ураженим нозематозом, слабкі сім'ї облітаються менш енергійно; частина бджіл їх, як правило, повзає по прилітній дошці й зовнішніх поверхнях стінок вулика (особливо передньої стінки), забруднюючи їх калом.

   Для встановлення фактичного стану родин у найближчі (після обльоту бджіл) теплі дні проводять їхній огляд. Погано перезимовані родини оглядають негайно (або на крапці, якщо температура повітря в тіні досягає 14 °С, або в теплому, пристосованому для цього приміщенні, або на точці з використанням переносного намету з поліетиленовим покриттям).

При наявності матки, здатної відкладати запліднені яйця, але не спроможної виявити високу яйценосність через недолік молодих бджіл-годувальниць, сильно ослаблені бджолині сім'ї можна виправити до сильних під час весняно-літнього сезону.

 

 

   Сім'ї, що ослабли через неякісні матки, виправити неможливо. У таких сім'ях маток знищують, а бджіл, що залишилися, приєднують до сімей з повноцінними матками.

Ослаблі сім'ї при першому ж огляді необхідно пересадити в чисті, продезінфіковані, добре просушені й теплі вулики, які до цього протягом 2-3 днів перебували в добре опалювальному приміщенні; замінити всі опоношені або заплесневілі стільники; замість вилучених стільників додати необхідні кількість доброякісних (з медом і пергою) стільників, прогрітих попередньо до +З0—35 °С; гніздо скоротити до тієї кількості стільників, щоб їх щільно покривали бджоли, і добре утеплити. Утеплювати гнізда з боків і зверху краще сухими й теплими подушками або матами. При цьому верхні льотки повністю закривають, а нижні відкривають для проходу не більше 2-3 бджіл.

   Після виправлення неблагополучно перезимованих сімей при сприятливій погоді приступають до огляду й обробки добре перезимованих родин. Варто мати на увазі, що після виставки бджіл із зимівника доцільно зробити лише один весняний огляд, виконавши при цьому якнайбільше самих необхідних робіт з обслуговування сімей, а потім протягом наступного місяця зовсім їх не турбувати. При огляді визначають силу сім'ї (по кількості соторамок, які щільно обсиджують бджоли), наявність і працездатність матки, наявність розплоду й кількісті соторамок, які він займає, забезпеченості сімей кормом, станом гнізда та ін. При наявності вільних продезінфікованих вуликів бджолині сім'ї пересаджують у них при першому ж огляді (особливо слабкі родини). Коли на пасіці запасних вуликів немає, ті вулики, у яких сім'ї перебували зимою, ретельно очищають від подмору й сміття. Якщо на пасіці є вулики із зйомним днищем, то перед оглядом вуликів завчасно розкладають підготовлені запасні днища: пустивши в льоток струмінь диму, корпус піднімають без дна вулика й ставлять його на чисте й продезінфіковане дно. Забравши брудне дно, вулик ставлять на колишнє місце, днища, що звільнилися, очищають від подмору, добре вискоблюють, промивають лугом (синтетичними миючими порошками), обполіскують чистою водою, просушують, дезінфікують вогнем паяльної лампи й знову використовують для заміни інших днищ. У вуликах із незйомними днищами спочатку очищають вільну від соторамок частину дна, а потім рамки пересувають і закінчують чищення тієї частини, що залишилася.

   У тих випадках, коли гнізда виявляються опоношенными або вулики усередині сирі, із цвілим і закисшим медом у стільниках, сім'ї обовязково пересаджують на чисті й продезінфіковані стільники, заміняючи всі не придатні до експлуатації соторамки. Опоношені стільники з розплодом розміщають на краю гнізда, згодом (по виходу з них молодих бджіл) з вулика їх видаляють.

   Скорочують і утеплюють гнізда у всих вуликах при огляді сімей так само, як і при виправленні неблагополучно перезимованих сімей. Слабкі сім'ї в цей період доцільно підсилити за рахунок сильних.

   Навесні бджолині сім'ї, у тому числі й ослабкі, відчувають необхвдність в кормі. Через несприятливі погодні умови й відсутність медозбору бджолині сім'ї вирощують розплід у цей період винятково за рахунок кормових запасів гнізда, для чого в кожній родині повинне бути не менш 8-10 кг вуглеводного корму й 1-2 стільників з пергою. При недостатніх запасах корму бджоли більше літають у пошуках пилка й нектару, навіть у холодну погоду, що збільшує швидкість їхнього зношування й відхід. Щоб уникнути цього й забезпечити одночасне збільшення в родинах маси розплоду, необхідно підставляти їм із запасів попередньо підігріті стільники з медом і пергою.

   При відсутності запасу медяних стільників бджолині родини підгодовують цукровим сиропом, що готовлять із розрахунку 1,5 кг цукру на 1 л. води. Давати його треба в один прийом не більше 1-1,5 л. на бджолину родину. Профілактичну підгодівлю бджіл (при наявності в гнізді не менш 8 кг. вуглеводного корму) здійснюють щодня малими дозами цукрового сиропу (200 г. сиропу на бджолину родину) концентрацією на 1 кг. цукри 1 л. води. дають 3-4 кг цукру на одну родину бджіл.

   Кращою вуглеводною підгодівлею бджіл є медяна сита (1 кг меду на 0,5 л води).

   Якщо ж у бджоляра відсутні запаси перги, то можна приготувати й дати бджолам штучний білковий корм у вигляді медово-цукрового тіста з білковим наповненням. Для готування 10 кг. такого корму беруть 2,2 кг. меду, 6,4 кг. цукрової пудри, 0,5 кг. сухих інактивованних (знищених теплом) кормових дріжджів, 0,5 кг. квіткового пилку або перги, 0,4 л. питної води й 4 мол. оцтової кислоти (есенції).

   Для припинення злодійства, що почалося, на прилітну дошку вулика кладуть дрантя, змочену гасом, яке відлякує злодійок; влаштовують лабіринти перед льотком, що перешкоджають проникненню бджіл злодійок у цю родину звичним шляхом (глиняні обмазки з отворами, проходи в трубочках, спеціальні козирки); укладають у самого льотка пучки пахучих трав і ін.

    При сильному нападі вулик забирають на деякий час у прохолодне приміщення, на його місце встановлюють порожній вулик, через 1-2 дні (після припинення літа злодійок у порожній вулик) родину виносять із приміщення й ставлять на колишнє місце.

   Для запобігання бджолиного злодійства льотки у вуликах залишають відкритими настільки, щоб бджоли могли контролювати появу у вулику бджіл з інших родин і щоб бджоли своєї родини могли входити у вулик і одночасно виходити з нього, не заважаючи один одному. З цією метою спонукально-профілактичні вуглеводні підгодівлі рекомендується давати сім'ям увечері, коли годівля бджіл припиняється; не можна при цьому обливати прилітні дошки, стінки вуликів, площадки у вуликів солодкими рідинами.

 

 

Останнє редагування Субота, 09 березня 2024 16:21
Оцініть матеріал!
(6 голосів)