Обгородження пасіки бувають різними, все залежить від мети й наявності матеріалів. Для стаціонарних пасічних точків зводять живоплоти з чагарникових рослин, здебільшого медоносних, сильно колючих і густих. Серед медоносних рослин: терн, шипшина, аґрус, обліпиха, зморшкувата троянда, держидерево, або паліурус, маклюра, кілька видів глоду й інші. Посадка живоплоту набагато раціональніша й дешевша, ніж будування дорогого й недовговічного паркана.

Якщо пасіка недавно створена або точок переносний, їх обгороджують постійними або тимчасовими парканами. Тимчасові (переносні) паркани часто роблять з окремих щитів, які легко збираються й розбираються. Іноді їх роблять із підручних матеріалів: гілок, дроту, снопів тощо.

Для постійних парканів установлюють залізобетонні стовпи або роблять дерев'яні, краще з дуба, білої акації й ін., стовпи заввишки 2-2,5 м і діаметром 7-10 см. Стовпи, зроблені з інших порід дерева, обмотують толем або обсмолюють до чорного ту частину, яка буде вкопана в ґрунт. Така обробка деревини затримує її передчасне гниття.

До стовпів кріплять дошки заввишки 2 м. Між дошками залишають відстань 3-4 см, щоб вітер частково міг проникати на пасіку.