За розмірами тіла і його масою матка перевершує інших членів сім'ї. Довжина тіла, залежно від пори року й породи бджолиної матки, коливається від 20 до 25 мм, а маса — від 160 до 300 мг. Прикметна риса матки — довге й відвисле черевце, через що крила здаються меншими, ніж у робочої бджоли. У матки верхня частина черевця залишається відкритою, а в робочої бджоли вона повністю закрита крильми.
Тривалість життя матки без бджіл складає 2-3 дні, в оточенні близько двадцяти бджіл — 3 тижні, у сім'ї — до 5 років і більше. Тому, що без робочих бджіл матка гине, вони її годують і зігрівають. Найвища плідність матки припадає на перші 2 роки життя. Чим більше чистопорідна матка, тим вища її плідність. У стандартній сім'ї буває одна плідна матка. Якщо ж у сім'ї їх дві, то вони ставляться одна до одної вороже, закінчується суперництво боєм, у результаті якого залишається найрухливіша матка. Винятком у співжитті двох маток є самозміна: коли стару матку змінює молода. Або ж, наприклад, у південних порід нерідко зустрічається проживання двох маток в одній сім'ї протягом деякого часу. Але й у цьому випадку до весни з двох залишається одна.
Матка все життя знаходиться у вулику, а вилітає тільки для запліднення або в період роїння, коли вона може скинути зайву масу й нарівні з іншими бджолами вирушити на пошуки нового житла.
Спарювання матки — подія, в якій бере участь вся сім'я. Неплідна матка після виходу з маточника руйнує інші маточники, наявні у вулику, якщо їй не перешкоджають робочі бджоли. Якщо у вулику виводиться ще одна неплідна матка, то в результаті боротьби одна з них убиває іншу. На п'ятий-шостий день неплідна матка робить перший орієнтовний обліт. Коли вона дозріває для спарювання, робочі бджоли виштовхують її з вулика. Можна зробити висновок — прагнення неплідної матки спаровуватися — не вроджена властивість, а результат агресивного спонукання до цієї дії з боку робочих бджіл.
Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді матка спаровується з трутнями. Ідеальні погодні умови — температура повітря вище ніж 20 °С тепла при швидкості вітру не більше 15 км/год. Шлюбні польоти відбуваються з 12-ї год дня до 17-ї вечора, пік їх припадає на період з 14-їдо 16-ї год дня. При рвучкому вітрі, швидкість якого досягає 27-37 км/год, спарювання не спостерігається. Після спарювання з маткою трутні гинуть. Якщо ж протягом місяця матка не спаровується, то вона залишиться неплідною й відкладатиме лише не запліднені яйця.
На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготовлених бджолами чистих сотах. Вона всуває голову в кожну соту, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває в соту черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене.
Метаболічне навантаження на матку надзвичайно високе: у період яйцекладки вона може відкладати до 2-3 тис. яєць на добу, загальна маса яких перевищує вагу матки вдвічі-втричі. Така висока продуктивність забезпечується добрим годуванням матки: бджоли-годувальниці годують матку молочком, яке виробляється залозами молодих робочих бджіл.
Першу кладку матка починає ще наприкінці зими з 20-30 шт. Перші весняні обльоти бджіл, які приносять свіжий пилок і нектар, стимулюють матку різко збільшити кладку яєць, яка до середини літа досягає свого максимуму. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні соти, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримуючого медозбору. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її продуктивність.
Після вироблення верхньощелепними залозами матки феромону (маткової речовини) бджоли знають про присутність матки у гнізді. Як тільки ця речовина перестає надходити бджолам, вони стають неспокійними й починають закладати маточники на личинках робочих бджіл. Справа в тому, що матка і робоча бджола вирощуються з однакового заплідненого яйця, і в перші три дні личинки одержують однаковий корм — молочко. Але потім личинка робочої бджоли одержує суміш меду з пергою (кашку), а личинка матки - молочко. Тому бджоли вільно можуть виростити матку з личинки робочої бджоли (1-3 дні). Таке вирощування матки називається норицевим.
Якщо бджоли починають відбудовувати мисочки для відкладання в них яєць молодої матки за життя старої то це говорить про «тиху» заміну матки.
У період роїння бджоли з мисочок роблять маточники, що їх називаються ройовими. Яйця заставляються збоку, унизу й у середині стільників. Якість їх неоднакова — найкращі матки виходять із маточників у верхній частині рамки, де стабільніша температура, вологість і гарне харчування. У нижній частині рамок менше бджіл-годувальниць, тому тут харчування личинок гірше й матки народжуються менших розмірів. Такі матки гірше виживають у період зимівлі, менш продуктивні й недовговічні.
Стара матка відкладає дедалі більше незапліднених яєць, з яких виводяться трутні. Тому тримати матку більше ніж 2 роки є недоцільним. Від плідності матки залежить, наскільки сильною та продуктивною буде сім'я.
Порівняльна таблиця маток різних порід:
Порода маток | яйценосткість за добу (шт.) | вага маток (мг.) | довжина хоботка (мм.) |
Українська степова | 1400 - 1900 | бл. 210 | 6,2 - 6,5 |
Карпатська | 1200 - 1800 | бл. 205 | 6,4 - 7 |
Карніка | 1400 - 2000 | бл. 205 | 6,4 - 6,8 |
Кавказька | 1100 - 1500 | бл. 200 | 6,6 - 7,2 |
Середньоруська | 1500 - 2000 | 210 - 220 | 6,2 - 6,6 |
Італійська | 1600 - 2500 | бл. 210 | 6,4 - 6,7 |
Бакфаст | 1600 - 2000 | бл. 210 | 6,4 - 6,7 |
ЧИТАТИ: МАТКОВОДИ УКРАЇНИ
ЧИТАТИ: СПОСОБИ ВИПРАВЛЕННЯ СІМЕЙ - ТРУТОВОК
ЧИТАТИ: ШТУЧНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ МАТОК