На короткі відстані найчастіше бджіл перевозять на машинах, автомобільних платформах. Перевезення бджіл у пакетах — найзручніше й найбезпечніше. Перевезення ж вуликів на медозбір припадають на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки.

 Під час транспортування бджоли в закритих вуликах перебувають у збудженому стані від духоти. Від високої температури стільники, особливо свіжовідбудовані, розм'якшуються, можуть обірватися й бджоли постраждають. Тому безпосередньо перед перевезенням із гнізда видаляють усі медові й свіжовідбудовані стільники, у яких ще не виводився розплід. Всі рамки необхідно закріпити, щоб вони не розгойдувалися в дорозі й не давили бджіл. У цей час випускаються рамки з постійними роздільниками (напр. роздільниками Гофмана). У цьому випадку гніздовий корпус заповнюється повним комплектом таких рамок. Якщо ж у роботі використовуються звичайні рамки без розділювачів, то у верхній частині бічних планок з обох боків прибивають по брусочку завбільшки 6 х 8 х 70 мм.

 У сучасних вуликах, передбачені вентиляційні рами. У цьому випадку з гніздових рамок знімають стелю, на корпус ставлять підкришник або магазинну надставку, вставляють вентиляційну раму, закривають вулик дахом і надійно скріплюють його частини спеціальними скріпами.

 Під час перевезення багатокорпусних вуликів із них знімають медові корпуси. Більше заповнені розплодом корпуси поміщають унизу, а над ними — корпуси з меншою кількістю розплоду.

 Перед навантаженням вуликів льотки наглухо закривають. Не треба льотки заґратовувати сіткою, тому що бджоли битимуться об неї та тривожитимуться.

 Перевезення пасіки бджоляр робить у вечірній час, після припинення літання бджіл. У прохолодну погоду пасіку можна перевозити в денний час, але закривши льотки вуликів до вильоту бджіл. При навантаженні на автомашину вулики ставлять льотками назад, по ходу руху. Із собою бджоляр бере лицьову сітку, димар, молоток і цвяхи, щоб, у разі необхідності надати бджолосім'ям термінову допомогу.

 Місце для розміщення вуликів має бути підготовлене заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Після прибуття на місце вулики вивантажують, установлюють їх на кілочки або підставки. Льотки відкривають тільки після того, як бджоли заспокояться.

 На далекі відстані бджоли транспортуються автомобільним, повітряним або водним шляхом. Найчастіше використовуються залізничні перевезення.

 Із меншими втратами відбувається транспортування бджолиних сімей літаками. У цьому випадку набагато менше гине бджіл і розплоду й набагато скорочується час перебування їх у дорозі.