Може рости на кам'янистому й суглинному ґрунті — на полях, вигонах, бур'янистих місцях, на ярах, пагорбам, у степах, уздовж доріг, залізничних насипів тощо. Буркун — перехреснозапильна рослина, але можливим є також самозапилення. Стебло буркуна прямостояче або піднімається, гіллясте, заввишки до 1,5 м (у жовтого) і до 3,5 м (у білого), густо вкрите листям. Листя трійчасте, із зазубреними краями, почергове. Квітки буркуна білого — дрібні, пониклі, метеликового типу, зібрані у видовжено-циліндричну китицю завдовжки до 15 см; Буркун жовтого — дрібні, яскраво-жовтого кольору, зібрані в пазушну китицю завдовжки до 20 см. Квітки розпускаються знизу догори.
Масове цвітіння буркуна припадає на початок липня й триває до осені, а білого буркуну — до заморозків. Він квітне тоді, коли вже відцвітають дикорослі медоноси, біла й жовта акація й сади. У безвзятковий час цвітіння буркуна підтримує розвиток бджолиних сімей, до моменту головного медозбору — сприяє найкращому його використанню. У гроні першими зацвітають нижні квітки, потім — верхні. Утворення суцвіть на рослині відбувається нерівномірно. У процесі росту пагонів на буркуні утворюються в пазухах листя нові пагони з гронами квіток. На одному гроні налічується від 40 до 120 квіток. Цвіте буркун з 8-15 червня до 15-19 липня. Цвітіння 1 квітки триває 2 дні, окремих грон — від 7 до 14 днів, усієї рослини — 25-30 днів. На одному стеблі буркуна розвивається до 70 суцвіть із 3-5 тис. квіток. Медоносність буркуна залежить від погодних умов й агротехніки, але навіть у посушливі роки в середньому він може давати 130-200 кг. меду з 1 га. Концентрація цукру в нектарі коливається між 22,6 і 55 %. Він має високі смакові якості, містить 37—39 % глюкози, 40—42 % фруктози, його діастазне число — 13—17 одиниць Готе. Нектар безбарвний, прозорий, має сильний запах свіжого сіна. Буркун дає не тільки дуже ароматний нектар, але й утворює велику кількість пилку. Зауважено, що під час цвітіння буркуну інші рослини, які цвітуть одночасно з ним, «ігноруються» бджолами.
Мед з буркуна високої якості, білий або світло-янтарного кольору, ароматний і дуже приємний на смак. Кристалізується мед через 6—8 міс, кристалізація дрібнозерниста.
Буркун білий зовсім не зносить кислих ґрунтів, тому для оброблення цієї культури обов'язково проводять вапнування ґрунту. Буркун є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи й цукрового буряка. Висівають його як навесні, так і восени. У посушливих районах буркун сіють без покриву в ранні строки — не пізніше кінця квітня — початку травня.
Перед посівом насіння буркуна необхідно замочити в 1/10 частині води від їхньої ваги. Через 2-3 год насіння набрякне і добре розсипатиметься. Також перед посівом насіння потрібно протерти кілька разів між аркушами наждакового паперу. На ушкоджених оболонках насінин залишаться подряпини, через які до зародка надходитиме вода. Насіння готове до посіву.
Посів широкорядний, з міжряддями 45-60 см. Закладення насіння проводять на глибину 3 см. При посіві Б. слід мати на увазі, що за своєю природою він належить до рослин, насіння яких у процесі проростання погано переносить сильно розпушений ґрунт. При посіві одночасно з насінням потрібно внести по 0,5-0,7 кг гранульованого суперфосфату. При ранніх строках посіву сходи буркуна з'являються на 18—21-й день.
Насіння буркуна зберігає схожість протягом 10 років.
Буркун жовтий може розмножуватися самосівбою. Насіння його легко обсипається, утворюючи надалі величезні зарості.
