Сайт про бджіл і бджільництво

Мед бджолиний

Мед бджолиний — це солодка сиропоподібна рідина грузлої консистенції, зі своєрідним смаком і запахом, виробляється медоносними бджолами з нектару квіток або паді рослин.

 Мед є лікувально-дієтичним продуктом, унікальним за складом моносахаридів, мінеральних речовин, життєво необхідних для діяльності людського організму, причому останні містяться в меді у вигляді легко засвоюваних сполук.

 

 

 Розрізняють два типи натурального меду: квітковий — нектарний (акацієвий, липовий, гречаний тощо) і падевий (осики, ялини, липи тощо). У меді містяться корисні ферменти — інвертаза, діастаза, каталаза. Крім того, натуральний мед містить більшість груп вітамінів. Склад, смакові якості, лікувальні й дієтичні властивості меду залежать від того, з яких рослин бджоли збирають нектар. Багатство рослинного світу, розмаїтність природно-кліматичних зон, у яких розвивається бджільництво, забезпечують широкий спектр сортів і різновидів меду. Вони різняться за кольором, консистенцією, смаковим й ароматичним букетом.

 Мед широко використовується як у натуральному вигляді, так і як сировина в харчовій, косметичній, фармацевтичній промисловості.

 Смак меду залежить насамперед від виду квітучих рослин, з яких бджоли збирають нектар. Квітковий мед за флористичною ознакою буває монофлорним, тобто переробленим з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки й інших — і поліфлорний, вироблений з нектару різних медоносів. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин майже не впливають на колір, смак й аромат цього сорту меду.

 Поліфлорні сорти меду одержують назву за угіддями, на яких бджолами був зібраний нектар: луговий, степовий, лісовий, фруктовий й інші. Сорти меду розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: полтавський липовий, башкирський липовий, карпатський квітковий тощо. Сорти меду визначаються також за кольором, смаком й ароматом.

 За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий відцентровий, або спускний мед (Стільниковий мед вважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в повністю зрілому стані.) Відцентровий мед одержують при його відкачуванні зі стільників на медогонці.

 Забарвлення меду різноманітне, багате відтінками. Він буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На колір меду впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Пігменти переходять у мед разом з нектаром, у них представлені жиро - і водорозчинні речовини. Жиророзчинні пігменти надають світлозабарвленому медові жовтий або зеленуватий відтінок. У темних сортах меду більша частина барвників водорозчинна — антоціани, танини. При короткому й рясному медозборі одержують мед з ніжним і приємним букетом, світліший, ніж при слабкому тривалому взятку. Чим світліший мед усередині одного ботанічного сорту, тим вища його якість.

 Мед одержують також при згодовуванні бджолам цукрового сиропу. Він містить до 8 % декстринів. Розкладання й синтез цукрів відбуваються за допомогою ферментів групи карбогідрази, що виробляються в організмі бджоли й переходять у мед. У процесі дозрівання поліпшується якість меду, його смак й аромат, а також стійкість при зберіганні.


Див: Страви з меду

 

 

Останнє редагування Середа, 23 грудня 2020 00:18
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
Детальніше в цій категорії: « Забрус Мед незрілий »