Там вже накачали майже 6 тисяч тон меду. І сезон іще у розпалі. Бджолиний нектар не лише продають, а й відправляють захисникам на передову.
«Пасічник Ярмолинецького держлісгоспу Михайло Коник чверть століття займається бджільництвом. Сам чоловік із Донеччини. Там мав пасіку, житло і бізнес. Та рашисти за один день знищили життя родини маріупольців. Проте на Хмельниччині Михайло продовжує улюблену справу — відродив пасіку Ярмолинецького держлісгоспу», — повідомила місцева газета "День за днем" з посиланням на пресслужбу Хмельницького обласного Управління лісового та мисливського господарства.
Михайло Коник зазначає:
— Цьогоріч викачали уже 2 тони меду. Це рекорд. Ніхто не думав. Всі працівники казали: Ви що знову ідете качати мед? Всі дивувалися звідки меду стільки.
У лісгоспі встановили понад пів сотні вуликів. У кожному — близько ста тисяч бджіл. Викачують мед на підприємстві вручну.
— 90–120 оборотів ми робимо. В залежності від погоди, від меду. 120 оборотів — і рамка — чиста, — розповідає пасічник Михайло.
Лісовий мед — лікувальний і дуже смачний, запевняють лісівники, Тож чимало цілющого нектару вже відправили нашим захисникам.
Микола Магаляс, лісничий Зіньківського лісництва Ярмолинецького держлісгоспу каже:
— Це є найцінніший продукт, бо це все з лісу. Його ми передаєм на передову, відправляємо за кордон в подарунковому вигляді. Подається він на ринках, в лісовому інтернет —магазині.
Хмельниччина — найбільший виробник меду в Україні. Тут понад 2 тисячі пасік, на яких утримується 105 тисяч бджолосімей.
Олег Омелянюк, керівник агропромислового комплексу Хмельницької обласної військової адміністрації, в свою чергу, зазначає:
— Меду менше не буде, тому що, в порівнянні зі статистикою минулих років, на Хмельниччині виробляють від 5 до 6 з половиною тисяч тонн меду в рік.
Для маріупольського пасічника Михайла Коника в Ярмолинецькому лісництві будують житло. А у бджоляра «серце крається» за долю пасік на сході країни:
— Трави не було, бо висохло. Дощів не було, засуха. Соняшник не посіяний, поля всі заміновані.
Після перемоги пан Михайло мріє повернутися на Донеччину — відроджувати свою справу.
