Зустрічається на вологих луках, берегах річок, у заплавних лісах та болотистих місцевостях. Має прямостоячі, слабо розгалужені стебла заввишки 50–120 см і яскраво-жовті квітки, зібрані у волотисті суцвіття.

 Цвіте вербозілля звичайне з червня по серпень, рясно виділяючи нектар, що приваблює медоносних бджіл, джмелів та інших запилювачів. Одна квітка виділяє від 0,3 до 1 мг нектару на добу. Пилку рослина майже не дає, тому її основна цінність для бджільництва – саме нектаропродуктивність.

 Медопродуктивність вербозілля звичайного становить 100–200 кг меду з гектара. Отриманий мед має світло-золотистий або бурштиновий колір, ніжний квітковий аромат і приємний солодкуватий смак. Він добре кристалізується, утворюючи дрібнозернисту структуру.

 Вербозілля звичайне не лише цінна медоносна рослина, а й використовується в народній медицині завдяки своїм протизапальним і ранозагоювальним властивостям. Воно відіграє важливу роль у підтримці біорізноманіття, збагачуючи кормову базу бджіл у вологих місцевостях. Має безліч назв і відрізняються залежно від регіону України - лізімахія звичайна, лисий мак, лозник, льнянка жовта.