К. п. в умовах України повинен виглядати в такий спосіб:
Січень — бджоли перебувають у стані спокою. Щоб перевірити загальний стан бджіл, бджоляреві досить прийти до них усього лише раз. В основному в цей час він займається підготовкою до майбутнього сезону: ремонтує вулики, робить рамки.
У тих районах, де зима тривала, малосніжна й дуже холодна, бджіл зазвичай не утримують на волі, вулики розміщають в упоряджених зимівниках. Якщо бджоли утримуються на волі й ударили сильні морози, бджоляр повинен утеплити вулики, засипавши їх снігом. Температура в зимівнику повинна бути не вище ніж 0-2 °С. Щоб січневе зниження температури не викликало занепокоєння бджіл, отвір припливної й витяжної труби зменшують або зовсім прикривають. Входять у зимівник обережно, без голосних звуків. За допомогою гумової трубочки прослуховують сім'ї бджіл. З вулика повинен долинати рівний і спокійний гул бджіл. Бджоляр регулює температуру в зимівнику (якщо це необхідно), використовуючи систему вентиляції, звертає увагу на запах у приміщенні (від неблагополучної сім'ї відгонить гнильним запахом), не більше 1 разу на місяць прибирає сміття й підмор із дна вуликів. З настанням несподіваного потепління відвідують зимівник і дивляться, чи не турбуються бджоли. Велика кількість підмору на підлозі вказує на занепокоєння бджіл, причину якого необхідно з'ясувати й усунути. Якщо у вуликах слабких сімей уже залишилося мало кормових запасів, бджіл обов'язково підгодовують цукровим сиропом.
Лютий — потрібно збільшити кількість відвідувань зимівника до 2-3 рази на місяць. З підвищенням температури повітря клуб бджіл поступово розширюється в усіх напрямках. Насамперед посилюють вентиляцію, збільшивши льоткові отвори, забирають підмор, оглядають льотки на наявність на них слідів проносу. Для бджіл, що зимують на волі, збільшують вентиляційні отвори в дахах, затінюють верхній і нижній льотки, забирають підмор і сміття, визначають якість і кількість корму в гніздах.
Стан зимуючих бджіл визначають за звуком в зимівнику. При доброму стані його майже немає, підвищений гул — сигнал того, що в зимівнику надмірно низька або висока температура.
Обходячи вулик за вуликом, бджоляр прослуховує кожний із них. При цьому він оглядає передню стінку й льоток кожного вулика: чи немає слідів проносу бджіл або слідів мишей.
Якщо бджолина сім'я дуже непокоїться, у бджіл з'являється сильний пронос, їхній вулик краще занести в тепле приміщення й, оглянувши гніздо, з'ясувати причину, що викликала захворювання.
Бджоляр поповнює кормові запаси неблагополучним сім'ям. Він ставить у гніздо поруч із клубом рамки з медом або кладе плиском рамку печатного меду поверх інших рамок. Якщо немає меду, можна дати цукрову підгодівлю. Всю роботу проробляють у зимівнику або в теплому приміщенні, куди заносять вулик. Підгодівлю бджіл у зимівнику проводять обережно, щоб не порушити спокою бджіл і не допустити їхнього вильоту з вуликів. Найбільш прийнятними в зимовий час уважаються густі корми.
Якщо занепокоєння бджіл викликане підвищеною температурою в приміщенні, то з вуликів знімають утеплювальні подушки, посилюють вентиляцію. Якщо ж знову вдарили сильні морози, вулики й приміщення утеплюють.
Якщо занепокоєння бджіл наростає, проводять надранній обліт. Це вимушений захід при несприятливій зимівлі.
Березень — у перші дні ясної й теплої погоди проводять перший очисний обліт. Залежно від погоди очисний обліт проводять у середині або в другій половині місяця. Неблагополучним сім'ям улаштовують надранній обліт, не чекаючи потепління.
Точки готують до виставки бджіл. Від тих вуликів, які зимували на волі, відкидають сніг.
Квітень — у цьому місяці проводять очисний обліт. Поки бджоли роблять обліт, бджоляр оглядає гніздо та ставить кормові рамки з таким розрахунком, щоб на сім'ю припадало не менше ніж 8-10 кг корму, стежить за тим, щоб була перга (1-2 рамки) або ставить медопергову рамку.
Загальний весняний огляд не містить у собі розбирання гнізд у кожному вулику, пошук матки, зішкрібання прополісу. Бджоляр повинен мати уявлення про кількість розплоду в сім'ях, їхню силу, стан гнізд і наявність кормів у них. Із загальним весняним оглядом проводять чищення й дезінфекцію вуликів.
Із цього часу починають займатися виправленням неблагополучних сімей.
Уже в цей період пасічник повинен уточнювати плани посівів медоносів, планувати, куди вивозити пасіку для збору нектару.
Травень — невідкладною роботою в цьому місяці є весняна ревізія й виправлення безматкових сімей. Безматкова сім'я приречена на загибель: якщо протягом 5-6 тижнів після обльоту в бджолосім'ї не буде поповнення, не відбудеться зміна старих бджіл молодими, вона відімре. Визначають якість маток (за кількістю і якістю розплоду) у сім'ях. Формують відводки, відбудовують нові стільники, стимулюють бджолосім'ї на розвиток, скорочують й утеплюють гнізда сімей.
У цей період у природі ще немає узятку, тому для посилення маткою яйцекладки й розвитку сім'ї застосовують спонукальну підгодівлю. Сім'ї дають по 200-300 г рідкого цукрового сиропу або медяної сити або видають медопергову підгодівлю.
Через 2-3 тижні після весняної виставки бджіл виникає необхідність у розширенні гнізд, особливо сильних бджолосімей, щоб не затримувати їхній ріст і розвиток.
Слабка бджолина сім'я може бути розповсюджувачем інфекційних хвороб. Якщо безматкова сім'я ще досить сильна, їй дають нову запасну плодову матку з нуклеуса. Якщо причиною ослаблення сім'ї є стара або неякісна матка, бджіл приєднують до сім'ї або нуклеуса з доброю плодовою маткою. Якщо ж у слабкій сім'ї є добра плодова матка, то таку сім'ю посилюють іншими слабкими безматковими сім'ями або дають їй 2-3 рамки зі зрілим печатним розплодом.
Проводять дезінфекцію вуликів, профілактичні заходи проти інфекційних і заразних хвороб бджіл. До цього часу основні сім'ї наберуть силу й у них можна буде відбирати розплід для підсилення нових відводків із молодими плодовими матками. У сильних сім'ях відбір розплоду застосовується як ефективний прийом проти роїння.
Із цвітінням перших медоносів (проліску, клена, верби, ліщини, мати-й-мачухи тощо) забезпечують бджіл цим підтримувальним узятком.
Пасіку вивозять до медоносів і розміщують групами по 25- 30 сімей на точці.
Перевіряють якість стільників у кожній сім'ї. Старі, чорні або із цвілим кормом стільники вибраковують, замість них дають бджолам ясно-коричневі.
У гарну погоду пасіки вивозять до весняних медоносів. Радіус продуктивного літання бджіл повинен складати близько 2 км. Перевозять бджіл увечері, коли закінчилося їхнє літання. Якщо погода прохолодна, то перевезення можна провести в денний час.
До моменту цвітіння верболозу розширюють гнізда сильних сімей. Додають по 1-2 рамки з якісними стільниками. У міру їхнього заповнення додають нові рамки. При настанні теплої погоди й появі невеликого узятку для відбудування й розширення гнізд дають рамки зі штучною вощиною. До часу головного медозбору у вуликах має бути достатньо місця для свіжого нектару, переробленого меду й перги.
Червень — обов'язково слід провести профілактичну обробку сімей проти нозематозу. Кожен вулик повинен бути оснащений сіткою для виловлювання кліщів.
У цьому місяці через бурхливий розвиток у сім'ях може пробуджуватися ройовий інстинкт. Тому головне завдання бджоляра — утримання бджолосімей у робочому стані, своєчасне забезпечення їх стільниками й додатковими корпусами. Підсилюють внутрішньовуликову вентиляцію, стимулюють бджіл на відбудування стільників, розширюють гнізда, використовують частину відводків для нарощування додаткової кількості бджіл, які будуть використані в медозборі.
Пасіки перевозять до масивів із квітучими медоносами. У цей період уже не можна застосовувати хімпрепарати для боротьби з вароатозом.
Збираючи нектар з лук, бджоли відразу ж складають його над гніздами. Сім'ї продовжують рости, і матки ще не обмежуються в яйцекладці. Але як тільки принесення меду зростає, у бджіл загострюються інстинкт нагромадження кормів на зиму.
Відбирають перші повноцінні багатомедові рамки для зимових кормових запасів.
Липень — місяць активного медозбору. Бджоляр відбирає й залишає бджолам на зиму по 4-5 повномедових стільників. Імовірність наявності паді в меді в цей час невисока.
Бджоли складають нектар у перші вільні чарунки, що зустрілися, обмежуючи роботу матки. Оскільки в гніздах відбувається природне скорочення розплоду, вивільняється велика кількість бджіл-годувальниць, які тепер можуть брати участь у медозборі. За 2-3 тижні медозбору бджоли сильно зношуються, тому бджоляр відновлює силу сім'ї: дає їй бджіл (при використанні методу двоматкового розведення й формування резервного відводка).
Для повного використання узятку кожну сім'ю оснащують додатковими корпусами або шістьма магазинами. Найбільш продуктивними є сильні сім'ї, тому їх забезпечують стільниками. На пасіці має бути запас із 35-40 гніздових рамок, розрахованих на одну бджолосім'ю.
Бджоляр планує перевезення пасіки, що повинна бути мобільною. Пасіку підвозять безпосередньо до масивів медоносів, які починають зацвітати.
Мед починають відкачувати тільки після того, як буде забезпечений кормовий запас на осінь, зиму й весну. Не рекомендується відбирати незрілий мед у бджолосімей, тому що підвищується ризик його шумування в майбутньому. Всі роботи добре проводити рано вранці, до масового літання бджіл.
Замість забраних магазинів бджолам дають сушу. Відбирають рамки з медом увечері (після 20 год). Свіжий мед відкачується швидко, тому що він або не запечатаний, або ж запечатаний злегка. Відкачують мед у цей самий вечір, вільні рамки розставляють у вулики, не чекаючи ранку. За ніч бджоли очистять усі ушкоджені рамки й складуть в чарунки краплі меду. Наступного дня порожні рамки будуть заповнюватися принесеним нектаром. Якщо ж очищені рамки поставити уранці, бджоли, замість того щоб вилетіти на медозбір, осушуватимуть і готуватимуть рамки.
Серпень — у бджолосім'ях спостерігається деяка втома. Основний медозбір наближається до завершення. Біля льотків вуликів виставляється посилена охорона. Бджоли цікавляться чужими вуликами — це ознака того, що в природі скоротився узяток і на пасіці може виникнути бджолине злодійство. Пасічник поступово скорочує льотки відповідно до сили бджолосімей, виставляє пастки для ос.
У цей період ночі стають набагато прохолоднішими, бджоли починають виганяти із сімей трутнів.
Наприкінці медозбору бджоляр проводить заміну маток, які не відрізнялися високою яйценосністю.
У другій половині серпня проводять головну осінню ревізію бджолиних сімей і складання гнізд на зиму. До середини — кінця місяця займаються відкачуванням меду, сортуванням стільників і їхнім перетоплюванням. Добру сушу складають на зберігання, відбраковану перетоплюють на віск.
Бджоляр контролює, щоб у гніздо не потрапили пергові рамки. Запечатана медом перга в зимовий період може призвести до хвороби або загибелі бджіл.
Відібраний із вуликів мед сортують. На кожну бджолосім'ю має припадати до 12 кг високоякісного меду. Медопергові рамки залишають на весну як основну підгодівлю. Для зимівлі бджіл найкращим вважається мед із жовтої акації, його зберігають як основний корм. У багатокорпусних вуликах на корпус із розплодом ставлять корпус із високоякісним медом.
Обов'язково перевіряють мед на наявність у ньому паді.
Вересень — приділяють особливу увагу приміщенням і вуликам, у яких зимуватимуть бджоли.
До початку вересня в кожній бджолосім'ї має бути не менше 2 кг бджіл, тобто на рамці завбільшки 435 х 300 мм бджолами має бути щільно зайнято 8-9 вуличок, а завбільшки 435 х 250 мм — не менш ніж один корпус. У сильній сім'ї бджоли займають не менше ніж 11 рамок, у середній — 9-10.
Ослабілі за час медозбору сім'ї об'єднують. Для збереження запасних маток до весни залишають нуклеуси. Якщо застосовують зміну маток, то старих маток передають у невеликі відводки, які ставлять поруч з основними сім'ями. Осіння ревізія сімей націлена на визначення якості матки, кількості розплоду в сім'ї, визначення її сили, вибракування старих стільників і формування гнізда.
Проводять підгодівлю бджіл цукровим сиропом 50% -вої концентрації. Для профілактики нозематозу додають у цукровий сироп фумагілін із розрахунку 1 флакон на 25 л сиропу.
Формують гнізда тільки тоді, коли в сім'ях значно скорочується вирощування розплоду.
Тривають роботи, розпочаті в серпні. До середини вересня повинна бути закінчена осіння ревізія бджіл і нарощування сімей. У природі ще є невеликий узяток, тому пасіки підвозять до пізніх медоносів. Проводять боротьбу проти вароатозу бджіл. Під час ревізії сімей оглядають гнізда у вуликах, визначають їхній стан і якість.
Комплектують на зиму гнізда відповідно до сили сім'ї. У багатокорпусному вулику залишають 2 корпуси: нижній — для сім'ї, верхній — із кормовими запасами. У лежаках з країв ставлять стільники з медом, поруч із ними — по рамці медопергових, середину гнізда складають із доброякісних світлих стільників, що містять по 1-1,5 кг меду. Гніздо не повинне бути великим, його скорочують відповідно до сили сім'ї. У скороченому гнізді рамки повинні щільно обсаджуватися бджолами. Від вільного простору його відгороджують вставною дошкою й утеплювальним матеріалом.
У 12-рамкових вуликах також скорочують гнізда, забирають всі зайві стільники, утеплюють, а зверху ставлять по магазину з печатним медом.
Жовтень — місяць останніх підготовчих робіт. Пасічник закінчує складання гнізд. Зимівники повинні бути вже готові до розміщення в них бджіл: відремонтовані, сухі, з оновленими стелажами. При температурі повітря 8-13 °С бджоли вже збираються в невеликі клуби. У цей час льотки вуликів уже не охороняються бджолами-сторожами, і кормові запаси бджіл розкрадаються осами, проти яких вивішують пастки. Миші намагаються проникнути у вулики, тому льотки краще заґратувати. У теплі сонячні дні бджоли облітаються. Щоб спонукати бджіл до пізніх осінніх обльотів, льотки вуликів повертають на південь і південний захід.
Змінюють полотнинки на чисті. Збільшення підрамкового простору (забирають окреме дно й підставляють порожній
корпус або магазинну надставку) створить повітряну подушку, що поліпшить зимівлю бджіл.
Після виходу останнього розплоду бджіл обробляють у термокамерах проти вароатозу.
Погода ще нестійка, видаються то теплі дні, то холодні, тому ставити бджіл у зимівник не можна. Теплі сонячні дні використовують для останніх обльотів бджіл. Відсувають загороджувальні ґрати, розширюють льотки. У тих вуликах, де бджоли не обліталися, знімають кришку й верхнє утеплення, щоб сонячні промені прогріли гніздо. Бджоли вже формуються в клуби й турбувати їх не можна, інакше вони загинуть від холоду.
Одночасно перетоплюють віск і воскосировину, вибраковують непридатні стільники.
Листопад — із появою першого льоду на водоймах бджіл ставлять у зимівник. У вуликах не повинно бути вогкості. Якщо випав сніг, його спочатку змітають, а потім уже переносять бджіл у приміщення.
Найкраща температура для зимуючих бджіл — від 0 до 2- 3 °С при відносній вологості повітря 75-85 % .
Рекомендується в кожний вулик через льоток покласти аркуш паперу завбільшки 50 х 20 см, що буде своєрідним контрольним аркушем. За ним надалі визначають місце розташування клубу, роблять висновок про кількість і якість корму, вчасно виявляють й усувають причини неблагополучності зимівлі.
Якщо бджоли зимують на волі, вулики утеплюють матами, гілками, прикривають щитами, а потім засипають товстим шаром снігу.
Беруться до ремонту й виготовлення нових вуликів і рамок, заготовлюють деревину, займаються ремонтом бджільницького інвентарю.
Грудень — відвідування зимівника зводиться до мінімуму. Якщо бджоляр правильно підготував бджіл до зимівлі, то він відвідує зимівник не більше 1-2 разів на місяць. Входять до зимівника без стукоту й шуму, користуються червоним світлом, що не тривожить і не турбує бджіл. Якщо у бджіл стан добрий, вони дзижчать тихо й дружно, якщо поганий — неспокійно, голосно, з надривом. Причиною поганої зимівлі може бути втрата матки, наявність у зимівнику мишей або пацюків, перегрів бджіл або їхнє сильне охолодження, недоброякісність кормів.
Необхідно переконатися, що температура в зимівнику в межах норми. Якщо при закритих вентиляційних отворах у зимівнику температура низька, знадобиться утеплити зимівник ззовні.
Бджоляр з'ясовує причину занепокоєння бджіл й усуває її.
Протягом зимового сезону бджоляр займається ремонтом інвентарю, підготовкою його до весняного сезону.
