Випустив бджіл на поле запилювати культури - отримав прибавку урожайності від 20 до 100%. Здавалося б, процес взаємовигідний – пасічникам мед, аграріїям продукція. На цьому можна було б закінчити розрахунки. Але за запилення ще й платять. І в Україні фермери подекуди орендують пасіки на період цвітіння соняшнику, ріпаку чи плодових садів. Ціни за бджолосім’ю коливаються від 400 до 700 грн. У середньому на один гектар медоносу потрібно до трьох вуликів повідомляє agravery.com.
Олег Голуб з Дніпропетровщини два роки тому вивозив бджіл на запилення яблуневого саду. «Він (власник саду) узяв на себе витрати на перевезення, оплатив працю вантажників та за кожну бджолородину дав по 250 грн. Домовленість була без писанини: чоловік сказав – чоловік виконав», – розповідає пасічник. Запилення тривало з 1 по 14 травня. Олег Голуб зауважує, що весняний мед і пилок ідуть на розвиток бджолиної сім’ї, комахи самі його споживають. Цього року пасічник не виїжджав на запилення садів – бджолородини вийшли після зими слабі.
Сергій Пономаренко з Яготина уже втретє буде здавати в оренду бджолосім’ї на запилення соняшнику. Аграрій платитиме йому по 400 грн за вулик. Оскільки посіви соняшнику великі, то на запилення запрошують кілька пасік. Дотепер бджолярі самостійно організовували чергування біля вуликів, а цього року фермер обіцяє забезпечити охорону. Сергій Пономаренко пояснює, що той соняшник, який вирощується для отримання посівного матеріалу, значно гірше медоносить. Відтак пасічник недоотримує меду, який би він міг зібрати з інших культур. Звідси і випливає потреба платити за запилення.
За словами Олега Голуба, на соняшнику бджоли швидше «зношуються». Це пов’язано, зокрема, з тим, що рослина виділяє клейку речовину, до якої прилипають комахи. «Бджоли роблять свою роботу, але їхня тривалість життя скорочується майже удвічі. Тому на сонях бажано мати достатньо робочої бджоли та розплоду на виході. Слаба сім’я містить 4-5 рамок розплоду, сильна – 10. На мою думку, ціна на запилення повинна бути більшою», - зазначає пасічник. Придніпровський кластер компанії Kernel готовий платити по 700 грн за бджолосім’ю на запиленні полів гібридизації соняшнику. Директор компанії «Придніпровський край» Михайло Петров додає: «Важливо, аби бджоли перед цим не працювали на запиленні соняшнику – щоб не змішувати пилок та не псувати генетику гібриду. Сім’я має бути підготовленою до розплоду, тоді її ККД буде вищим. Ми запитуємо у пасічників реєстраційні документи ФОПа, вулики не перевіряємо, бджіл не перелічуємо».
Яку прибавку в урожайності дає запилення?
Для гречки посівної урожайність підвищується на 35%; для бобових на насіння (конюшина, еспарцет, люцерна, буркун) – на 50–75%; ріпаку, гірчиці, коріандру – на 45%, говорить кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри конярства і бджільництва НУБіП України Леонора Адамчук. Для ягідно-плодових культур ефект від запилення позначається також на якості, соковитості, ароматі та величині плодів. Кількість зав’язі на яблунях і грушах завдяки запиленню збільшується на 90%, сливах – 78%, вишнях, черешнях – 99%.
Микола Малієнко з Фастівщини розповідає, що за достатньої кількості бджолородин урожайність гречки збільшується до 30%. «Позаминулого року я не потурбувався, мав усього лиш по одному вулику на гектар. Через це зібрали гречки в межах 20 ц/га. А торік у нас було по 3-4 вулики на гектар, урожайність виросла до 30 ц/га» – ділиться фермер. Євгеній Єрмоленко з Миколаївщини у 2014 році за можливість "пасти" бджіл на гречці давав одному аграрію по 0,5 кг меду з кожного вулика. У подальшому пасічник припинив співпрацю з фермером. Останній якось почав обприскування об 11-й годині, через що у закритих вуликах бджоли попарились. "Мій напарник тоді зазнав збитку на $3 тис., а я – на $1 тис." – зазначає Євгеній. Зараз чоловік вивозить бджолині сім'ї збирати мед на поля іншого господарства неподалік Широколанівського військового полігону. "Середня урожайність соняшника в регіоні становить 15-20 ц/га, а наш орендатор збирає по 35 ц/га. Опилення бджолами збільшує урожайність ріпаку на 60%, соняшника - на 40%" – говорить пасічник. При цьому жодних розрахунків ані медом, ані грошима нема. Євгеній Єрмоленко вдячний за те, що аграрій завжди попереджує про обробіток, і вчасно його проводить.
Садівник з Одещини Павло Тулба зазначає, що для кісточкових прибавка по урожайності буде на рівні 25%. «Для ківі без запилення урожайність була б меншою на 70%. На гектар вистачає 2-3 вулики», – розповідає Генріх Стратон із Закарпаття. А от Юрій Умріхін з Харківщини не бачить яскраво вираженого впливу від того, що поряд з його полями пасічники ставлять вулики. Усе тому, що поряд рояться дикі бджоли, які теж переносять пилок з рослини на рослину. Минулого літа через дощі бджілки не літали, це завадило повноцінному запиленню соняшника, пригадує Ігор Гай з Хмельниччини. Як наслідок, великі, як «кермо автомобіля», кошики на 15-20% були пустотілими.
Леонора Адамчук зауважує, що втрати від недозапилення тільки яблуневих садів становлять 50-100 тис. грн/га. Водночас витрати на запилення обходяться у 1-2 тис. грн/га.
Як працює ринок запилення у світі?
У США близько половини доходів пасічники отримують за рахунок надання послуг запилення. Загалом тамтешнім аграріям запилення 1 га мигдалю обходяться у $700-850, чорниці, полуниці, ожини у $240-300, баштанних культур у $150-240, яблунь і слив у $200-240, вишні у $280-350, малини у $500-600. В Австралії існує Асоціація із надання послуг запилення. На сайті організації фермери можуть обрати собі пасічника для укладання з ним стандартизованої угоди. Ціна формується з урахуванням низки факторів. Серед них пора року для запилення, необхідна кількість вуликів, вид культур, витрати часу і праці на підготовку та власне на саме запилення, витрати на ризик під час обробітку культур ЗЗР, відстань під час перевезень, ймовірність загибелі бджолиних сімей та ін. На короткострокові контракти до 2-х тижнів базова ціна за вулик буде $50. На запиленні мигдалю платять від $73 за сім’ю, на яблунях – від $65. У Росії вартість запилення починається від $13 за вулик.
Українські реалії
Часто умови співпраці між аграріями і пасічниками не оформлюються документально. «У нас кочова пасіка. Ми приїжджаємо до аграріїв і просимо біля їхніх медоносів поставити вулики. Інколи там ночую, щоб не обікрали пасіку. Зазвичай вивозимо бджіл на відстань до 50 км. Неформально домовляємося з фермерами. Є аграрії, які «зажралися» і просять по 5 л меду з вулика. Але ж не факт, що мед взагалі буде. Не можна бути на 100% впевненим наперед. Є такі види соняшника, які не медоносять. Також можуть піти дощі і бджоли не зберуть меду» – розповідає пасічник з Волині Валерій Парцехович. Однак були і такі фермери, які говорили «скільки даси – стільки буде». За можливість «пасти» бджіл на медоносах Валерій Парцехович віддячував п’ятьма літрами меду загалом. Павло Тулба у своєму саду посіяв траву-медонос. Він пропонував пасічникам співпрацю. «Ми гарантували їм цвітіння протягом року, постійне місцезнаходження пасіки та інші необхідні умови. Водночас для себе просили половину зібраного меду. Пасічники усі як один хотіли собі і 100% меду забрати, і отримати платню за запилення» – ділиться садівник. Він також додає, що ціни на плодові низькі, а тому виробники не будуть підвищувати їхню собівартість за рахунок платного запилення. Микола Малієнко говорить, що добре, коли бджолярі пригостять банкою меду. Ігор Гай зауважує, що йому за 19 років ніхто літра меду не дав.
Опитані аграрії нарікають, що часто пасічники не повідомляють про те, що вони поставили неподалік полів свої вулики. Відтак сільгоспвиробники не мають змоги сповістити їх про обробіток посівів хімією. Через це гинуть бджоли. Ігор Гай пояснює, що фермер спершу інформує сільраду про обприскування. Потім сільрада доводить це до відома пасічників, які занесені до реєстру. Ті, хто не зареєстрували свою пасіку, не знатимуть про обробіток і наражатимуть бджіл на загибель. «Не покропивши вчасно 200 га ріпаку, я втрачу 3 млн грн. А він (пасічник), умовно кажучи, під час обробітку може втратити 25 бджолосімей на 25 тис. грн» – зауважує аграрій.
Окрім можливих втрат через неузгодженість дій аграріїв і бджолярів, складно співвіднести вигоди, які отримують обидві сторони. Так, на урожайність, окрім запилення, можуть вплинути різні природні фактори. А кількість зібраного меду теж залежатиме від погоди (зокрема, частоти дощів) і власне сили бджолиної сім’ї – кількості стільників, які обсиджують бджоли.
