Метою прийняття проекту наказу є уніфікація та адаптація національного законодавства до законодавства ЄС щодо маркування, виробництва і продажу меду, встановлення єдиних правил до суб’єктів, які здійснюють свою діяльність, пов’язану зі збором, фасуванням, зберіганням, переробкою та продажем меду як на території України, так і за її межами. Повідомляє AgroPolit.

 Проект наказу містить вимоги щодо термінології, маркування, видів меду з метою забезпечення функціонування ринку та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману, гарантування якості меду на внутрішньому ринку.

 Проект Наказу Мінагрополітики від 22 травня 2019

 Про затвердження Вимог до меду
 Відповідно до статей 8–10 та 12 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1057 «Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання», підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до меду, що додаються.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Установити, що надання на ринку меду, який введений або буде введений в обіг до 01 січня 2023 року, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності всім чи окремим положенням Вимог, затверджених цим наказом, до закінчення строку його придатності.

4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 В. о. Міністра О. Трофімцева

 Вимоги до меду

1. Ці Вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів (користувачів) та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману.

2. Ці Вимоги застосовуються до продуктів, визначених у підпунктах
1–6 та підпунктах 8, 11, 13–15 пункту 3 цих Вимог, призначених для споживання людиною.

3. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

1) злитий мед – мед, отриманий завдяки його стіканню з розпечатаних стільників, що не містять розплоду;

2) квітковий або нектарний мед – мед, отриманий з нектару рослин;

3) мед для кондитерських виробів – мед, який може бути перегрітим та/або мати показник гідроксиметилфурфуролу більше 40 мг/кг.
Такий мед може мати сторонній смак чи запах, притаманні перегрітому меду;

4) мед монофлорний квітковий (нектарний) – мед, у якому переважають пилкові зерна одного виду рослин у кількості не менш ніж 30 % для всіх видів меду, а для меду з акації та липи – не менш ніж 20 %;

5) мед – натуральна солодка речовина, вироблена бджолами Apis mellifera шляхом сполучення з власними особливими речовинами нектару рослин або секреції живих частин рослин чи виділень комах, що смокчуть рослинний сік на живих частинах рослин, які збирають бджоли, з подальшим відкладенням, зневодненням, зберіганням для дозрівання у стільниках;

6) мед поліфлорний квітковий (нектарний) – мед, який містить пилкові зерна декількох видів рослин у кількості менш ніж 30 % для всіх видів меду, а для меду із акації та липи – менш ніж 20 %;

7) механічна домішка – видимі природні та сторонні небажані домішки, а саме: мертві бджоли та їх частки, личинки бджіл, шматочки стільників, зола, пил, пісок, солома, волосся, рослинні волокна тощо;

8) падевий мед – мед, отриманий переважно з виділень комах (Hemiptera), що смокчуть рослинний сік на живих частинах рослин або із секрецій живих частин рослини;

9) переробка – будь-який процес, що істотно змінює первинний харчовий продукт, у тому числі нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, екстракція, екструзія або комбінація зазначених процесів;

10) пилкове зерно – чоловіча статева клітина (гаметофіт), яка розвивається у пиляках тичинок насінних рослин;

11) пресований мед – мед, отриманий шляхом пресування стільників, що не містять розплоду, із застосуванням помірного нагріву не більше ніж до 45 °С або без нього;

12) пролін – вільна амінокислота, яка потрапляє в мед із нектару квітів, пилкових зерен, виробляється бджолами і в значній кількості міститься у меду;

13) стільники в меду – мед, що містить один або більше шматків стільникового меду;

14) стільниковий мед – мед, який бджоли зберігають у комірках новозбудованих стільників, що не містять розплоду або вощини, виготовленої лише з бджолиного воску, і який продають у запечатаних цільних стільниках або частинах таких стільників;

15) центрифужний (екстрагований) мед – мед, отриманий шляхом центрифугування розпечатаних стільників, що не містять розплоду.

4. Мед повинен відповідати таким характеристикам та критеріям складу:
складається з вуглеводів, переважо з фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед;
колір повинен бути від прозорого (безкольорового), білого, світло-жовтого до темно-коричневого;
консистенція може бути рідкою, в’язкою, дуже в’язкою, щільною;
кристалізація: від дрібно- до крупнозернистої;
смак солодкий, ніжний, приємний, терпкий, подразнює слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків;
аромат специфічний, приємний, слабкий, сильний, ніжний, без сторонніх запахів.
Смак та аромат варіюються, але зумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.
Інші критерії складу меду визначені в додатку до цих Вимог.

5. До меду, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною, чи як інгредієнта в харчових продуктах заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки, ніж мед. Пилкові зерна, притаманні меду, не вважаються інгредієнтом.

6. Мед не повинен містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу, присмаків або запахів, мати ознаки бродіння, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітий таким чином, щоб натуральні ензими (ферменти) було зруйновано або значною мірою дезактивовано.
Вимоги цього пункту не застосовуються до меду для кондитерських виробів, окрім вимог щодо відсутності у меду сторонніх органічних та неорганічних речовин і ознак бродіння.
Мед для кондитерських виробів дозволяється використовувати як інгредієнт у харчових продуктах, які потім піддаються переробці та у продуктах, які не підпадають під визначення харчовий продукт.

7. Вилучення механічної домішки з меду дозволено у спосіб, що унеможливлює вилучення пилкових зерен та інших притаманних меду складових.

8. За походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) та падевий мед.

9. За способом виробництва мед поділяється на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центрифужний (екстрагований) мед, пресований мед.

10. За вмістом пилкових зерен мед поділяється на мед монофлорний квітковий (нектарний) та мед поліфлорний квітковий (нектарний).

11. Зазначати у маркуванні слово «мед» дозволено для продукту, визначеного в підпункті 5 пункту 3 цих Вимог, який відповідає цим Вимогам та критеріям складу меду, що є додатком до цих Вимог.
Продукти, визначені в підпунктах 1, 2, 5, 6, 8, 11, 15 пункту 3 цих Вимог, які відповідають цим Вимогам та критеріям складу меду, що є додатком до цих Вимог, можуть маркуватися як згідно з термінами, визначеними у вказаних вище підпунктах, так і словом «мед».
Маркування продуктів, визначених у підпунктах 1, 2, 5, 6, 8, 11, 13–15 пункту 3 цих Вимог, які відповідають цим Вимогам та критеріям складу меду, що є додатком до цих Вимог, може доповнюватися інформацією щодо квіткового або рослинного походження, якщо продукт повністю або в основному походить із зазначеного джерела та має його органолептичні, фізико-хімічні та мікроскопічні характеристики.
Маркування вказаних вище продуктів може бути доповненим інформацією про спеціальні критерії якості.
На етикетці меду для кондитерських виробів поряд з його назвою повинні зазначатися слова «призначений лише для продуктів, які підлягають переробці».
У разі, якщо мед для кондитерських виробів було використано як інгредієнт у складі харчового продукту, у назві такого харчового продукту дозволяється використовувати термін «мед» замість терміну «мед для кондитерських виробів», а у складі цього харчового продукту потрібно зазначати термін «мед для кондитерських виробів».
Крім того, маркування меду повинне містити інформацію про країну / країни походження, у якій / яких був зібраний мед.

 Критерії складу меду 

  Примітка: активність діастази та вміст ГМФ визначають після переробки та купажування (змішування) меду.

ЧИТАТИ: АГРАРНИЙ КОМІТЕТ ПІДТРИМАВ ЗАКОНОПРОЕКТ ЩОДО ЗАХИСТУ БДЖІЛЬНИЦТВА