Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше повідомляє agroportal.

 За оцінками фахівців компанії «Знатний Мед», цього року буде зібрано на 30% менше меду. Є проблеми і з медозбором через те, що у деяких областях заборонено перебувати у лісі, тому території, куди можна було кочувати з пасіками, обмежено. Також для аграріїв цього року соняшник не був пріоритетною культурою. За прогнозом віцепрезидента Спілки пасічників України Дениса Солдатова, цього році пасічники недоберуть 30% соняшникового меду.

 За словами пасічника з 35-річним стажем з Вінниччини Олега Юхимця, якісний мед тільки наполовину залежить від бджіл і екології, в якій пасіка знаходиться, а інша половина залежить від пасічника, який доглядає за кожною бджолиною сім’єю.

 «Природа нашого вінницького краю не тільки зачаровує око своєю неповторною красою, а й слугує гарним полігоном роботи для бджіл. Та, на жаль, існує суттєва проблема з отруєнням бджіл аграріями під час обробітку полів. На зміну медоносів зараз усе частіше сіють кукурудзу та соняшник, весною — ріпак, а от гречки взагалі немає. Від цього і залежить кількість зібраного меду», — додає Олег Юхимець.

 В Україні зросло споживання меду на 1 особу до понад 1 кг. Звичайно, це менше від норми в 2,5 кг, але вже непоганий показник порівняно з іншими країнами

 Науковці також зазначають, що за наявної в Україні кількості бджолосімей вирощується дуже малий відсоток рослин-медоносів. Водночас для того, щоб реалізувати сільськогосподарський потенціал нашої країни, в Україні не вистачає близько 6 млн бджолосімей.

 За словами директора ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» Володимира Постоєнка, нині бджолярам потрібно зберегти наявні ресурси, впроваджувати нові технології та розвивати й примножувати потенціал.

 У цьому напрямі є два важливих фактори:

• Для підвищення експортного потенціалу необхідно розробити і затвердити географічне зазначення «український мед».
• Займатися розвитком селекційної справи, збереженням порід бджіл.

 Органічне виробництво меду — дуже важливе питання для України, і потрібно працювати над збільшенням сертифікованих пасік органічної продукції, що надасть нам переваги перед конкурентами. Ми зможемо підвищити вартість українського меду, отримати більший прибуток. Це така ніша, яка дозволить реалізовувати український мед по всьому світу за більшу ціну.

 Як розповів Олег Юхимець, займатися бджільництвом — справа не з дешевих. Щоб почати все з нуля, потрібно закупити вулики, рамки, дріт, вощину, медогонку, воскотопку та інший інвентар. А ще треба враховувати те, що робота на пасіці не припиняється ніколи. Бджоли не будуть чекати тиждень, місяць чи рік, коли господар знайде для них час.

 Бджільництво — справа серйозна, і до неї слід добре підготуватися. Тим, хто лише збирається завести бджіл, раджу ставитись до своїх підопічних із любов’ю, не розчаровуватись, якщо будуть якісь помилки, вперто йти вперед. Для початку слід обрати бджіл мирних порід. З власного досвіду пропоную зупинитись на породі Бакфаст. Вони спокійні, добре працюють, розвиваються, а головне — їх роїться лише 1-5%.

 На пасіці Олег Юхимець тримає 60 бджолосімей і 100 нуклеусних маткомісць. Останні 6 років займається виведенням бджолиних маток порід Карніка, Бакфаст як F1, так і штучного осіменіння.

 «На даний момент доводиться дорого купувати чистопородних маток, штучно осіменяти, щоб отримувати добрий результат як у розвитку сімей, так і у медозборі. Адже якщо сім'я погано розвивається, в ній мало бджіл, то, звичайно, і меду не буде бажаної кількості», — говорить він.

Допомагаємо Збройним силам України, підтримуємо розвиток нашої економіки.

 Все буде Україна!

ЧИТАТИ: СПАС: ЧИ ПО КИШЕНІ УКРАЇНЦЯМ МЕД, ГОРІХИ ТА ЯБЛУКА?