За словами Дмитра Кушніра, сьогодні багато хто вважає, що маркетинг – «це казки, які розповідають споживачу для введення його в оману з метою купівлі того чи іншого продукту», пише AgriGator.
«Дійсно, маркетинг – це про мотивацію купівлі продукту і це досить широке поняття. Але для мене це, перш за все, комунікація. Комунікація щодо продукту та власника бізнесу з тим, щоб довести до споживача максимально достовірну інформацію про себе і таким чином бути видимим споживачу та стимулювати його до купівлі вашого продукту»,- висловлює думку співзасновник крафтового бренду «Медові Брати».
Зрештою, маркетингом потрібно займатися для отримання вищого прибутку. Переконатися в цьому, за словами Дмитра Кушніра, можна на прикладі меду. Так, український мед в 3-х літровій склянці реалізується на платформі ОЛХ за ціною $18, а 250 гр склянка меду Manuka з Нової Зеландії – за ціною $23. «Мед Manuka є продуктом, що «розкручений» найбільше на світовому ринку та коштує, відповідно, найдорожче. Хоча дослідження говорять про те, що за своїми корисними властивостями він нічим не краще українського»,- пояснює Дмитро Кушнір.
Фахівець також зазначає, що серед трендів агромаркетингу на сьогодні – криза довіри до традиційних ланцюгів дистрибуції, зокрема, до великого ритейлу, повернення до малого локального виробника, адже споживач хоче знати хто виробник і цьому допомагають нові методи комунікації, зокрема, соцмережі. Крім того, серед інших трендів варто виокремити Fair trade або чесну торгівлю – споживач хоче знати, що в процесі виробництва кожен робітник отримав гідну винагороду за свою роботу. Також серед трендів турбота про довкілля та емоція і купівельний досвід споживача, адже всі покупки в сучасному світі робляться емоційно і ці емоції споживач хоче бачити позитивними. «Для виробника це означає, що він має створити позитивний досвід взаємодії споживача із своїм брендом»,- пояснює Дмитро Кушнір.
В своєму виступі Дмитро Кушнір також продемонстрував як саме виглядає сьогодні Україна на світовому ринку меду та яким чином маркетинг може посилити позиції нашої країни на ньому.
«Наша країна є одним з ключових гравців світового ринку меду. В 2020 році Україна зайняла 2-е місце за обсягами експорту та 5-е – за обсягом грошової виручки, пропустивши вперед Нову Зеландію, Китай, Аргентину та Німеччину. До речі, Німеччина загалом виробляє близько 20 тис тонн меду, а Україна минулого року експортувала 81 тис. тонн на $139 млн. При цьому Німеччина заробляє на експорті значно більші гроші, ніж Україна. Це пояснюється тим, що ця країна є потужним трейдером на світовому ринку меду, що експортує в тому числі продукцію, яка вироблена в Україні.
А що знає світ про український мед? Нічого. Наприклад, якщо в пошук Google ввести словосполучення «український мед» французькою мовою, то побачимо одну картинку з українським медом під французьким брендом, який продає Посольство України в Марокко. Більше нічого французький Google про український мед не знає»,- зазначає Дмитро Кушнір.
Фахівець також вважає, що якщо українські виробники не будуть займатися розвитком культури меду, то в подальшому їм нікуди буде реалізовувати власну продукцію. Мова йде як про внутрішній, так і про зовнішній ринки. «Існує думка бджолярів, які вважають, що стимулювати ринок могли б законодавчі вимоги щодо споживання меду в школах, дитсадках тощо. Але я думаю, що це не є правильним, адже це свого роду примусові методи. Виробникам потрібно мотивувати споживача купити саме їх мед, а для цього як раз і існує маркетинг. Тому в цьому сенсі дуже важливо розвивати культуру споживання, адже сьогодні споживач уважно відноситься до того, який продукт він споживає, в яких обставинах тощо»,- вважає Дмитро Кушнір.
Співзасновник крафтового бренду «Медові Брати» також назвав внутрішні та зовнішні виклики розвитку медової галузі України. Так, серед внутрішніх викликів Дмитро Кушнір вважає продовження професіоналізації галузі, яка на сьогодні на 95% складається з аматорів.
«Це створює нестабільність на ринку в частині формування цін, в маркетингу, продажах, каналах дистриб’юції. Тому буде дуже добре, коли звичайний бджоляр стане бізнесменом.
Крім того, потрібно вдосконалення законодавчої бази, що дозволить «розв’язати руки» малому виробнику, надавши йому можливості вільно реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку та вийти на експортні ринки.
Традиційною є й проблема доступу до фінансування, адже жоден бізнес не може розвиватися за власні обігові кошти. Також дуже важливим напрямком розвитку є створення виробничих об’єднань, адже галузь складається, переважно, з малих виробників, яким варто об’єднуватися для того, щоб конкурувати на ринку з крупними компаніями»,- зазначає Дмитро Кушнір.
У свою чергу, серед зовнішніх викликів фахівець медового ринку назвав руйнування стереотипів про Україну та її продукт. «Мені болить, коли я читаю статті в західній пресі про суцільний фальсифікат українського меду. Тому нам потрібно працювати над створенням доброго іміджу власного продукту»,- резюмує Дмитро Кушнір.
ЧИТАТИ: У ДУБАЇ ВІДКРИЛИ ФЕРМУ З РОЗМНОЖЕННЯ БДЖІЛ
