Таку цифру озвучив Андрій Юрченко, спеціаліст відділу земельних та майнових відносин МХП у матеріалі «Обличчям до українського бджільництва – що обговорювали за круглим столом UBTA» на Kurkul.com.

  «Як свідчить практика застосування бджолозапилення на полях компанії, запилення бджолами дає щонайменше 10% прибавки врожайності соняшнику та ріпаку, а також підвищує схожість та олійність насіння. Зокрема на соняшнику прибавка олійності складає 4-5%, а в насінні ріпаку може сягати 10%», — пояснив Андрій Юрченко.

 За його словами, залучення пасік для запилення — це найпростіший агрозахід в умовах агрохолдингу, що поряд із технологією вирощування та погодними умовами є однією із трьох складових високих врожаїв.

 Також, за його словами, співпраця між агровиробниками та бджолярами може мати соціальний аспект:

• можливість організувати місцеві громади навколо пасічництва;
• створення медоносного конвеєра для бджіл;
• експлуатація схилів та неугідь під посіви та насадження медоносних культур;
• проєкт по розвитку територій ОТГ на основі бджільництва.

 «Основою ж для порозуміння пасічників та аграріїв має стати взаємний діалог та широка інформаційна кампанія, переконаний фахівець. Лише коли агрономи зрозуміють, що їхні результати на полі та фінансовий показник в кінці року будуть залежати у тому числі від наявності бджіл на запиленні, а бджолярі почнуть працювати у тісному контакті з місцевими агровиробниками та спільно напрацьовувати схеми захисту бджіл і рослин, тоді ринок бджолозапилення почне зростати та даватиме результат», — додав Андрій Юрченко.

ЧИТАТИ: ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО МЕДУ ДО ЄС В 9 РАЗІВ ПЕРЕВИЩИВ ВСТАНОВЛЕНІ КВОТИ