На півночі Полтавщини та півдні Чернігівської області подекуди бджоли перезимували невдало – пасічники фіксували більшу смертність після зимівлі. У деяких регіонах (Хмельницька, Сумська область та ін.) частина бджолярів втратила більш ніж половину бджолосімей після обробки полів засобами захисту рослин. Частіше за все, це пов’язано з тим, що деякі аграрії порушують правила обробки полів – наприклад, здійснюють внесення ЗЗР вдень.
Яка ситуація з медозбором?
“В Карпатах майже немає нічого, весна холодна літо спекотне, два дні спека майже 40 градусів потім холод тиждень, що принесуть то в холод з’їдять”, – зазначає бджоляр Михайло Дранчук.
Нарікають пасічники й на те, що останнім часом з’являється все більше самозапильних гібридних культур (гречки, соняшника та ін.), а це призводить до зменшення бази для медозбору. Утім, у тих бджолярів, які здійснюють кочівлю, ситуація дещо краща, але й гірша статистика.
“Меду третина від минулорічної. З акації і липи, що приносили те і з’їли, з соняшнику носили але мало бо після 10.30 -11.00 нектар не виділявся. Фермери порозорювали все що могли, медоносні трави пропадають, підсіву нема. Гречка генномодифікована, бджоли навіть не сідають на квіти. А на деяких полях і соняшник з’явився дивний”, – зазначає Сергій Титаренко з Полтавської області.
“Меду половина від минулого року”, – розповідає пасічник з Чернігівської області Станіслав Кучковський. На Полтавщині, Сумщині та Харківщині бджолярі говорять про зменшення збору на 30-50%, але ситуація варіюється залежно від місцевості та можливості кочівлі.
“Медозбір таки же, як минулого року – в середньому 30 кілограмів на сім’ю”, – говорить бджоляр з Хмельниччини Вадим Конопчук.
“У мене з соняха вийшло в середньому зібрати 33 кілограми з сім’ї”, – зазначає бджоляр із Кіровоградщини Микола Риболов.
“Медозбір цього року дещо гірший, ніж минулого. Соняха та різнотрав’я вийшло у середньому по 25 літрів з сім’ї”, – розповідає Віктор Мірошниченко з Кам’янського (Дніпропетровська область).
“У мене пасіка стаціонарна на півночі Хмельниччини. Меду вдвічі менше як в попередні роки. З ріпаку в середньому по 15 кг на сім’ю, акація – 8 кг, сонях – 15 кг”, – зазначає бджоляр Сергій Олексюк.
“Після такої ненормальної зими, слава Богу, що ще й так накачали. Навіть травневого меду було трохи. Будемо сподіватися, що наступного року все буде краще, і ми будемо з медом”, – говорить Ірина Шаповал з Кіровоградської області.
“На півдні Одеської області цей рік досить вдалий (є і по 70-80 кілограмів з сім’ї), минулого ж року за щастя було і по 30 кілограмів з сім’ї”, – зазначає пасічник Олександр Васильєв.
Роздрібні ціни на мед
“Порівняно із 2020 роком ціни на мед у 2021 році вже зросли на 100-150 грн. залежно від сорту. Це спричинено цілим рядом факторів, зокрема: відсутність травневого меду; меду з акації зібрали лише 30-35% через спеку; зросли витрати на утримання пасіки та інвентар; загибель бджіл через отруєння пестицидами та агрохімікатами. Найдорожчим медом на сьогодні є мед з акації та липи. Ціни на них сягають до 300 грн. за кілограм”, – зазначила в коментарі для SEEDS Ольга Матвіїва, директорка ГО “АСООЦІАЦІЯ БІЗНЕС-ВАРТА”.
“Гостро стоїть питання загибелі бджіл через використання пестицидів та агрохімікатів під час їх льоту. Тому, з метою мінімізації ризиків негативного впливу пестицидів і агрохімікатів на тваринний світ, у тому числі бджіл, необхідно встановити чіткі вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів з обов’язковим зазначенням інформації щодо їх впливу на нецільові об’єкти, а також інформації про наявні заборони та обмеження щодо їх застосування. Наявність такої інформації підвищить рівень обізнаності агровиробників щодо наявних заборон та обмежень, яких необхідно дотримуватись при застосуванні пестицидів і агрохімікатів, а також убезпечить від ризиків їх негативного впливу на нецільові об’єкти, у тому числі бджіл. На сьогодні такі законодавчі зміни вже підготовлені народними депутатами у проекті №5237, які скоро будуть розглядати у Верховній Раді”, – додає Ольга Матвіїва.
SEEDS.org.ua
ЧИТАТИ: СВІТОВИЙ РИНОК МЕДУ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
