А готуватися до весняних робіт треба в кінці сезону попереднього року. Про це розповідає Доскоч Іван Михайлович, президент Об’єднання маткарів України.
Тобто ми повинні чітко розуміти, що в нас буде наступний рік і тільки відкачуванням меду не закінчується наше пасічникування, а тільки починається підготовка до наступного сезону.
Є таке прислів’я, що весняний день рік годує. Це в аграріїв завжди є, в агрономів і також це стосується нас.
Від того, що ми зробимо, чи встигнемо вчасно підготувати наших бджіл до ранніх та наступних взятків, буде залежати успіх нашого пасічництва.
Найперше потрібно створити умови для розвитку сімей: тепло, достатню кількість корму у вулику і наявність продуктивної молодої матки.
Утеплення гнізда бджіл
Зрозуміло, що ще в лютому матки починають відкладати яйця. Але більшість сімей, які правильно підготовлені до зими, успішно перезимували, і станом на квітень ми маємо мінімум 3, а то й 4 рамки розплоду в середніх сім’ях. До 5 рамок маємо в сім’ях, які мають бути вихователями. Тобто ці сім’ї мають достатньо кормових запасів і є можливість в них відкладати яйця, а сьогодні вже є досить свіжого приносу пилку, матки активно відкладають яйця. Замінюється стара бджола на молоду.
Для того, щоб це все відбувалося, як нам би хотілося, в першу чергу необхідно глянути до сімей після обльоту. Варто подивитися, як перезимували бджоли, який у них стан, скільки бджіл перезимувало, чи є зимовий відхід. Якщо все добре, бджоли були гарно оброблені від кліща, забезпечені восени лікувально-профілактичними (за потреби) підгодівлями, якщо була нарощена хороша маса бджіл, якщо в зиму пішло не менше, як півтора кілограма бджіл, то ви проблем не будете мати.
Якщо з зими бджоли вийшли і в квітні займають 7-8 рамок Дадана ― це досить хороші сім’ї. Особливо якщо це сім’ї Apis Mellifera carnica з популяції карніки. Вони взагалі зимують маленькими сім’ями. В кого Бакфаст ― вони зимують більшими сім’ями. Зрозуміло, сьогодні ці сім’ї можуть мати і 8-10 рамок бджіл. До місцевих бджіл, які в нас є, це й українські, і помісні, які маємо на місцях, абсолютно такі ж вимоги.
Якщо бджоли сьогодні мають 1,5-2 кг, а це 8 обсиджених бджолами рамок, вони собі дадуть раду. Їм потрібно забезпечити в першу чергу збереження тепла в гніздах.
Ми вже не повинні думати про належну вентиляцію, а про те, що має бути збережене тепло. Адже на виробіток тепла бджоли споживають корм і витрачають енергію.
Енергетичний корм ― це білковий і вуглеводний. Для того, щоб одержати одну повну рамку розплоду, необхідно 2,7-3,2 кг корму. Вуглеводний корм ― це мед, білковий ― перга чи пилок. Наявність цих двох компонентів є обов'язковим для успішного розвитку сімей.
Наглядові групи бджіл дуже добре регулюють відкладання яєць маткою. Вона може відкладати яйця, але якщо буде недостатньо кормів, то ті яйця викинуть. І тому в кожній сім’ї мають бути достатні запаси корму. Не менше 10 кг меду в гнізді і не менше 1,5 кг перги. Тобто 1-2 повні пергові рамки.
Як ми можемо зберегти тепло? Досить ефективний метод ― використовувати металізовану лавсанову плівку, яку кладуть зверху гнізда і опускають вниз по боках. А також збоку, зразу за кормовими рамками добре поставити пінополіуретанові заставки, які також обклеєні фольгоізолом. Ви будете бачити, що розвиток відбувається на 7-10 днів швидше, ніж якби збоку у вас стояли звичайні подушки. Це один із найвідоміших і найефективніших методів утримання тепла в гнізді.
Дехто використовує також підігрів. Для великих сімей, скажу, різниці не буде, він може створити тільки додатковий клопіт. Буде падати волога в гнізді і бджолам знадобиться більше води. А в середніх і слабеньких сім’ях місцевий підігрів дає позитив.
Весняну ревізію потрібно проводити в безвітряну погоду, коли температура повітря буде +15 ℃. Для карпатських бджіл достатньо і +8-10 ℃, тоді вже бджоли літають. Але при таких низьких температурах є проблема для пасічника, щоб не застудити розплід. Температура розплоду — +35 ℃. Тому оглядати сім’ї треба дуже швидко навесні, не розбираючи повністю гніздо без потреби, і за температури не нижче +15 ℃.
Під час весняного огляду що ми робимо? Визначаємо кормові запаси, кількість підмору, сліди поносу, наявність розплоду і матки, стан вулика, наявність плісняви і пошкоджень. Зрозуміло, особливо у вуликах-лежаках, якщо подушки відвогли і є пліснява, все це потрібно забрати негайно, викинути, висушити. А на їхнє місце дати чисті запасні утеплювальні подушки.
Якщо є пліснява у вулику, треба плісняві рамки забрати, замінити на свіжі, зі сховища, але рамки з кормами слід попередньо підігріти обов’язково. Якщо ж є серйозні проблеми, разом із бджолами зимували миші, то все понищене гризунами треба забрати з вулика. Вулик бажано замінити на новий. Свіжий вулик ставимо, попередньо обпаливши паяльною лампою, пересаджуємо все швиденько у прогрітий корпус, пошкоджені рамки забираємо на перетопку, а бджолам даємо із запасу свіжі.
Проводимо скорочення, чищення й утеплення гнізда. Залишаємо ті рамки, що обсиджують бджоли. Зайві кормові рамки треба забрати з гнізда, поставити за заставною дошкою, але щоб вона до дна не діставала на сантиметр-півтора і щоб бджоли могли зайти під заставну дошку та забрати з сусідньої «комори» кормові запаси.
На основі весняного огляду формуємо групи сімей і ведемо обов’язково пасічний журнал, де записуємо всі справи, які треба зробити, щоб зайвий раз не відкривати вулик.
Щодо сили сім’ї, якщо у вас є 8-9 рамок — це дуже хороші сім’ї. Менше ніж 4 рамки — це відводки. Це або запасні сімейки маленькі, нуклеуси, які можуть потім перетворитися в сім’ї, або сім’ї-помічниці.
Годівля бджіл навесні
Раціональна годівля бджіл ― вирішальний фактор їх продуктивності. Часто у лютому-березні в нас бувають і теплі дні, і заморозки. У тих сім’ях, де в лютому вже почався засів, без приносу свіжого нектару бджоли поїдають те, що є у вулику, і тут же по ночах наступає холод. Маючи розплід, бджоли збираються на розплоді і нікуди звідси вже не підуть. На задній стінці можуть бути кормові запаси, але бджоли сидітимуть тільки на розплоді.
Якщо ж холоди продовжаться, бджоли виїдять все, що буде біля них та вгорі, і застигнуть на розплоді, гріючи його. А біля задньої стінки залишиться пів рамки невикористаних кормових запасів.
Для уникнення таких неприємних випадків ми завжди рекомендуємо нашим маткарям використовувати пастоподібні корми без білкових добавок, щоб не стимулювати яйцекладку, але й застрахуватися від відсутності кормів.
Пастоподібні корми для бджіл
Класти їх треба не 100-200 г — це смішно. Потрібно класти 0,5-1 кг у пакет зверху над гніздом, щоб бджоли мали доступ до нього, могли його взяти. Паста не має бути твердою, концентрація вологи в пасті повинна бути достатньою для того, щоб бджоли могли її освоювати.
Якщо в лютому-березні ми даємо страхові підгодівлі пастоподібних кормів, то вже в березні-квітні використовуємо стимулюючу підгодівлю. Коли бджоли облетілися або коли ми знаємо, що буде тепло, використовуємо пастоподібні корми з білковими добавками. В стимулюючій підгодівлі також використовуємо медову ситу й цукрові композиційні корми.
Ще один страховий варіант, який часто використовують пасічники, якщо є можливість, ― взяти повномедну рамку і покласти зверху над гніздом. Таким чином ви на два тижні забезпечите своїх бджіл кормовими запасами.
Але кількість білкових добавок, пилку чи перги не повинна бути понад 3% маси корму. Якщо немає ні пилку, ні перги, то використовуємо хлібопекарські дріжджі. Можна використати також сухе молоко або соєвий шрот.
Стимулюючі підгодівлі
Чому я загострив увагу на пастоподібних кормах — вони не викликають виліт бджіл із вуликів. І тому навесні, коли є похолодання, бджоли мають можливість вигодовувати розплід, беручи пастоподібні корми.
Рідкі стимулюючі підгодівлі можна давати, коли бджоли починають добре літати і немає загрози захолонення. Зрозуміло, що підгодівлю треба робити не зранку і не в обід. Треба робити теплі підгодівлі і згодовувати їх у другій половині дня, на вечір.
Годівнички мають бути невеликі. В жодному разі не можна давати рано навесні великі дози сиропу. Бджоли не можуть його вибрати і він починає закисати. Тим більше, коли в сироп додаються добавки. На одну повну вуличку бджіл не можна давати понад 100 мл. Але не варто давати менше, як 80 мл. Тому що бджоли збуджуються, а результату немає. Якщо ж дати забагато, то вони це все переношують і починають складати в кормові запаси.
Зрозуміло, що наша задача — одержати якісний мед. І тому в кормових запасах, які можуть потрапити у відкачку, нам не потрібно жодних добавок.
Годувати потрібно через день-два. Якщо великі сім’ї, вони сироп заберуть, на наступний день не годуєте. Через день можна знову підгодувати. Якщо середні сім’ї — через 2 дні. Слабенькі сімейки взагалі не будуть брати сироп і це проблемно. Через два дні годуєте також невеликими дозами по 400-600 мл.
Хочу ще звернути увагу, що стимуляція не дає ефекту, якщо ви даєте корм 2-3 рази. Стимуляція починає працювати, якщо не менше 4 разів через 2-3 дні підгодувати бджіл. А ще є таке правило, що бджіл починають годувати, готуючись до взятку за 51 день.
Якщо у вас взяток, наприклад, з акації у Каневі, де 15 травня вже акація зацвітає, то віднімаєте 50 днів і от з того моменту необхідно підгодовувати бджіл.
Добавки при підгодівлі
Є препарат Апітотус, який виготовляється в Харкові під керівництвом Євгена Руденка. І є в інституті Прокоповича розроблений також стимулятор Апітонус. Але принцип той самий — добавка цих препаратів викликає збільшення і покращення якості яйцекладки матки. Збільшується сила сім’ї.
Крім того, у підгодівлі необхідно використовувати збалансовані комплекси вітамінів, мікроелементів і також добавок, які необхідні для формування якісного харчового продукту бджолам. І ще один момент хочу зауважити, що підгодівля бджіл сама по собі забезпечує достатнє харчування бджіл, які інакше його не одержують. Тобто коли надходить корм у вулик, вони його мусять перенести і передати бджолам-годувальницям. Коли бджола набрала в зобик нектару, через особливості біології вона вже частину з нього мимохіть одержала як харчування.
І тому коли ми підгодовуємо, то всіх бджіл одночасно. Вони всі дістають необхідну підгодівлю. Помилково вважати, що достатньо цукровим сиропом підгодовувати бджіл. Сам цукровий сироп є вуглеводним кормом, який потрібно збалансувати білком. Коли ми даємо чистий цукор, бджоли його заберуть, в них варіантів немає. Особливо коли у них є перга у вулику. Але бджола, яка забрала тільки вуглеводний корм, витрачає внутрішню енергію, щоб його привести до того рівня, який потрібен личинкам для споживання.
В цукровий сироп слід додавати збалансований комплекс речовин. Для цього є розроблені і випускаються нашою промисловістю добавки, щоб збалансувати саме цукровий сироп. Ідеально було б, якби у нас в Україні вироблявся цукровий інвертований сироп. Адже цукор, який ми використовуємо, є складним, і бджоли, щоб його розкласти, теж витрачають енергію.
Лимонну кислоту додають у цукровий сироп для зниження pH. Тому що мед має нижчий pH, ніж цукровий сироп. Але лимонну кислоту потрібно додавати дуже обережно, так само, як і молочну кислоту. При введенні кислот варто мати обов’язково pH-метр і дивитися, щоб ви не зашкодили, не погіршили корм, який згодовуєте. Тобто є ризик нашкодити бджолам.
Вода на пасіці
Вода на пасіці — основне джерело мінеральних солей, які потрібні бджолам для приготування кормів і вигодовування розплоду. Особливо мають потребу у воді родини бджіл, що вийшли із зимівлі.
Рано навесні має бути хороша, чиста і бажано тепла вода на пасіках. Тепла вода одержується не дуже складно. Є акваріумні грілки, які використовуються в акваріумах. У ванночках, де ви тримаєте воду, можна розмістити таку грілку, і там вода буде мати температуру +25-28 ℃. Бджоли братимуть цю воду краще, ніж холодну. Тим більше, якщо холодно, а бджоли все одно вилітають по воду до поїлки, взявши теплу воду, вони точно вернуться у вулик. А якщо візьмуть холодну воду, то у вас на поїлках буде багато мертвих бджіл лежати.
Поїлки мають бути виставлені до початку обльоту бджіл. Бо якщо бджоли вилетіли, облетілись і вже знайшли десь воду, то у ваші поїлки полетять лише ті бджоли, які ще не знайшли воду, а тільки починають літати. Ті, які раніше вилетіли і знайшли воду деінде, будуть літати туди, де вони її знайшли.
Крім звичайної чистої води, має бути обов’язково підсолена. Часом буває так, що на звичайній воді, коли є взяток, бджіл майже немає. А от на воді із сіллю бджоли завжди є. Та не треба великої концентрації, вона їм може зашкодити. І не треба брати йодовану сіль, тільки звичайну. Я даю на 3-літрову поїлку дві ложки солі.
Зрозуміло, що поїлки мають стояти на теплому, прогрітому місці, щоб вони самі собою прогрівалися.
Матеріал створено на основі вебінару, проведеного Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).
ЧИТАТИ: НА ЛУГАНЩИНІ РОЗВИВАЮТЬ МЕДОВИЙ ТУРИЗМ
