Сіда гермафродитна вирізняється своєю здатністю до самозапилення, що дозволяє їй рости в різноманітних умовах. Квітки цієї рослини мають великий вміст нектару, який активно збирають бджоли і інші комахи-запилювачі. Однак для медозбору ця рослина не є однією з найбільш продуктивних, оскільки її нектаропродуктивність зазвичай помірна. Хоча, якщо в місцевості росте велика кількість сіди, вона може забезпечити додаткове джерело нектару в період цвітіння.
Цвітіння сіди гермафродитної триває протягом літа і ранньої осені (з червня по вересень, залежно від клімату). Це важливий період для бджіл, оскільки ця рослина може забезпечити їм необхідний нектар в періоди, коли інші основні медоноси вже завершили своє цвітіння.
Мед з сіди гермафродитної зазвичай має світлий колір і м’який смак. Цей мед, як і багато інших рослин роду Sida, може мати протизапальні та загальнозміцнюючі властивості, хоча його лікарські властивості ще потребують додаткових досліджень. Також в народній медицині використовуються листя та корені рослини для лікування певних захворювань, але вони повинні застосовуватись з обережністю через можливі токсичні властивості.
Ця рослина має декоративне значення і використовується для озеленення, а також є корисною для пасічників у районах з теплим кліматом, хоча і не є основним джерелом меду.
