Це типово орна або бур'яно-польова рослина, її можна також зустріти в садах і городах, біля доріг. Любить багато світла, не зносить великого затінення. Добре дає не тільки нектар, але й пилок. Для бджільництва інтерес становлять волошка польова і волошка лугова.

Волошка лугова — багаторічна рослина з розгалуженим стеблом заввишки до 100 см. Прикореневе й нижньостеблове листя черешкове, подовжено-еліптичне, верхнє — сидяче, ланцетоподібне. Квітки рожево-пурпурні, зібрані в невеликі кошики. Цвіте з кінця червня по вересень.

Дає достатню кількість нектару й пилку. Мед густий, дуже приємний на смак. Після літньої відкачки вже до осені мед кристалізується й набуває жовтого відтінку.

Волошка синя (польова) — висота рослини досягає 10-100 см. Стебло пряме або розгалужене. Прикореневе листя сіро-зелене, повстяне; стеблове листя лінійне, великозубчасте, верхнє — цільнокрайнє, сидяче. Квіткові кошики розташовані на кінцях стебла і його розгалужень. Крайові квітки безстатеві, сині, воронкоподібні, внутрішні — двостатеві, синьо-фіолетові, завдовжки близько 1 см. У В. спочатку висипається пилок, а потім уже рильце стає зрілим і готовим до запилення. Цвіте в червні-липні.

Ця рослина здатна навіть у посушливу погоду виділяти нектар. Мед зеленувато-жовтий, густий, має легкий мигдальний аромат, спочатку може ледь гірчити.

Волошка синя засмічує посіви озимих і ярових культур. Уведена в культуру як декоративна рослина.