але нині поширена в багатьох країнах Європи, зокрема й в Україні. Найбільше її можна зустріти в західних та північних областях, де є вологі ліси, заплави річок, канави та заболочені території. Вона швидко розростається, утворюючи густі зарості, завдяки чому витісняє інші види рослин.

 Цвіте гімалайський бальзам з червня по жовтень, а іноді навіть до перших заморозків. Його великі, запашні квітки рожевого, фіолетового або білого кольору містять багато нектару. Одна квітка за добу може виділити від 0,5 до 2 мг нектару, що робить цю рослину надзвичайно привабливою для бджіл. Навіть у похмуру та вологу погоду нектаровиділення не припиняється, що є великою перевагою для медозбору у дощові сезони.

 Медопродуктивність заростей гімалайського бальзаму становить від 300 до 1000 кг меду з одного гектара. Отриманий мед світлий, майже прозорий, має приємний квітковий аромат і ніжний смак. Він досить швидко кристалізується, утворюючи дрібнозернисту структуру, що робить його зручним для зимівлі бджіл. Крім того, бальзам виділяє багато пилку, який є важливим джерелом білка для бджолосімей.

 Попри чудові медоносні властивості, гімалайський бальзам є інвазивною рослиною, яка активно поширюється та витісняє місцеву флору. У багатьох країнах його контролюють, обмежуючи розповсюдження. Проте для бджолярів він залишається цінним джерелом пізнього медозбору, особливо у вологих регіонах, де інші медоноси вже відцвіли.