Він поширений у гірських районах Європи, Азії та Північної Америки, зокрема в Карпатах, Кавказі, Альпах, Тибеті, Гімалаях і на Далекому Сході. У природі рододендрони ростуть на кислих, добре зволожених ґрунтах у лісах, субальпійських луках та скельних масивах. Найбільш відомі медоносні види включають рододендрон жовтий (Rhododendron luteum), рододендрон даурський (Rhododendron dauricum) та рододендрон кавказький (Rhododendron caucasicum).

 Цвітіння рододендронів залежить від кліматичних умов і триває з кінця весни до середини літа (травень – липень). Квітки можуть бути поодинокими або зібраними в суцвіття, мають яскраве забарвлення та виділяють значну кількість нектару. В середньому одна квітка рододендрону продукує 0,3–1,2 мг нектару на добу, що містить від 20 до 50% цукрів. Медопродуктивність варіюється залежно від виду та умов зростання, і може становити від 50 до 150 кг/га. Бджоли активно відвідують рододендрон під час його цвітіння, особливо за сприятливих погодних умов.

 Пилок рододендрону має високий вміст білків (до 20%) і є корисним для бджолиних сімей у періоди активного розвитку. Однак пилкові зерна деяких видів містять грейанотоксини – речовини, які можуть викликати токсичний ефект у людей та тварин. Мед із рододендрону має світлий, майже прозорий або жовтуватий колір, ніжний квітковий аромат і легкий терпкий присмак. Його консистенція залишається рідкою протягом тривалого часу через низький вміст глюкози.

 Корисні властивості меду з рододендрону зумовлені вмістом біологічно активних речовин: антиоксидантів, флавоноїдів, органічних кислот та мікроелементів. Він проявляє антисептичні, протизапальні та імуномодулюючі властивості. У традиційній медицині та апітерапії цей мед використовують для зміцнення серцево-судинної системи, покращення роботи нервової системи та як природний енерготонік. Однак у регіонах, де ростуть токсичні види рододендрону, мед може містити шкідливі сполуки, тому його слід вживати з обережністю.

 В Україні рододендрони ростуть у природних умовах, переважно в Карпатах. Найбільш відомим місцевим видом є рододендрон східнокарпатський (Rhododendron myrtifolium), який також відомий під народними назвами "червона рута" або "карпатський рододендрон".

 Цей вид поширений у субальпійській та альпійській зонах Карпат на висотах 1500–2000 м над рівнем моря, де росте на кам'янистих схилах, луках і криволіссі. Він цвіте в червні-липні, забезпечуючи бджолам додаткове джерело нектару в гірських районах.

 Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum) зустрічається у Лісостепу та Карпатах, зокрема на вологих лісових галявинах. Він цвіте в травні-червні й також є медоносом, хоча його нектар може містити токсини.

 Через природоохоронний статус деяких видів рододендронів в Україні (зокрема Rhododendron myrtifolium занесений до Червоної книги України) їх масове використання в медозборі обмежене, але вони відіграють важливу роль у підтримці біорізноманіття та слугують додатковим джерелом пилку та нектару для бджіл.