Якщо ж протягом місяця матка не спаровується, то вона залишиться неплідною й відкладатиме лише незапліднені яйця.
На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготовлених бджолами чистих сот. Вона запихає голову в кожну соту, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене. На стільниках із неправильним, брудними або трутневими сотами матка витрачає багато часу на пошуки правильних і чистих сот, що значно знижує кількість яєць.
У бджолині соти матка кладе запліднені яйця, з яких виводяться робочі бджоли, у трутневі — незапліднені, з яких виводяться трутні.
Метаболічне навантаження на матку надзвичайно високе: у період яйцекладки вона може відкладати до 2-3 тисяч яєць на добу, загальна маса яких перевищує вагу матки вдвічі-втричі. Така висока продуктивність забезпечується доброю годівлею матки: бджоли-годувальниці годують матку молочком, що виробляється залозами молодих робочих бджіл.
Першу кладку матка починає ще наприкінці зими з 20—30 штук. Перші весняні обльоти бджіл, які приносять свіжий пилок і нектар, стимулюють матку різко збільшити кладку яєць, що до середини літа досягає свого максимуму. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром усі вільні соти, обмежуючи ЇЇ роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримуючого медозбору. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність.
Порівняльна таблиця яйценоскості* маток різних порід:
| Українська степова | 1400 - 1900 |
| Карпатська | 1200 - 1800 |
| Карніка | 1400 - 2000 |
| Кавказька | 1100 - 1500 |
| Середньоруська | 1500 - 2000 |
| Італійська | 1600 - 2500 |
| Бакфаст | 1600 - 2000 |
* - яйценосткість матки також залежить від погодніх умов, наявності якісного і в повному розмірі корму, якісних стільниках.
ЧИТАТИ: МАТКОВОДИ УКРАЇНИ
