Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір.

 Мед, у якому є домішка цукрової (бурякової) патоки, утворює жовтуватий осад при додаванні до 5 мл 20% -вого розчину меду 2,5 г оцту й 22,5 мл метилового спирту.

 Крохмальну патоку в меді виявляють шляхом осадження крохмальних декстринів спиртом. Для цього 5 г меду розчиняють в 10 мл води, нагрівають на водяній бані й додають 0,5 мл 5% -вого розчину тиніну. Потім розчин збовтують і фільтрують. Для втримання в розчині медяних декстринів додають по 2 краплі соляної кислоти на кожний мілілітр медяного розчину. Якщо додавання 10-кратного 96-градусного етилового спирту викличе молочноподібне помутніння рідини, це вказує на присутність крохмальної патоки. Позитивну реакцію на такий спосіб перевірки можуть дати також деякі падеві меди.

 Визначити домішку патоки й цукрового сиропу можна експресним методом за вмістом інвертного цукру. 5 г меду розтирають у ступці з чистим безводним сірчаним ефіром. Ефірну витяжку зливають, а ефіру дають випаруватися при кімнатній температурі. Залишок після випару змочують декількома краплями свіжоприготованого розчину з 1 частини резорцину й 100 частин соляної кислоти з питомою вагою 1,19. Вишнево-червоне забарвлення вкаже на присутність штучного інвертного цукру; світло-жовто-гаряче забарвлення може бути викликане нагріванням меду.

 «Цукровий мед» — ще один продукт фальсифікації, що вивозиться на ринки та продається там як натуральний. Такий мед виходить у результаті переробки бджолами цукрового сиропу. З усіх фальсифікацій натурального бджолиного меду цю підробку найважче визначити. Складність виявлення цукрового меду полягає в тому, що склад натуральних медів мінливий і показники якості меду можуть помилково бути прийняті за показники, що відповідають цукровому меду. Тому працівниками Інституту бджільництва була проведена робота з виявлення розходжень між натуральним і цукровим медом шляхом порівняння їхніх показників.

 Аналіз меду на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. З'ясувалося, що за такими показниками, як діастазне число, зольність і водність визначати натуральність меду не можна. Частково можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Найточніше визначити фальсифікат можна за сумою простих цукрів, кількістю сахарози й декстриноподібних речовин, за оптичною активністю, ароматом і смаком.

 Розроблена методика визначення натуральності меду досить кропітка, вимагає її проведення в оснащених лабораторіях, але результат виправдує себе, він дає повну впевненість у якості меду.
 Насправді фальсифікація меду є величезною проблемою в Україні. Через продаж фальсифікату втрачається довіра до пасічників і їх продукції, а в умовах низької обізнаності населення про цілющі властивості бджолопродукції і меду зокрема - падає попит на мед. 
 Порада покупцям меду - знайдіть перевіреного пасічника і купуйте мед у нього.