Також захворювання може потрапити у вулик при покупці нової матки або цілої сім’ї. Грибок проникає у бджолу прямо через контакт із зараженою бджолою або разом з кормом. Грибок вражає всі тканини і швидко поширюється на органи. Личинка, заражена аскоферозом, висихає і з часом кам’яніє. Саме її тільце являє собою суху масу. Під час хвороби більша частина розплоду вмирає після запечатування комірок.

Симптоми вапняного розплоду
Личинка, заражена аскосферозом, на початку хвороби стає жовто-білою. На наступному етапі колір переходить в світло-жовтий. Тіло личинки стає блискучим і м’яким. Також хворобу можна виявити і по сотах, простір яких заповнюється білою грибною масою – міцелієм.
Зазвичай головна частина личинок залишається чистою, інші ж частини покриваються міцелієм. Личинки, які померли давно, стають твердими. Хвороба отримала свою назву із-за мертвих личинок, які візуально нагадують шматочок вапняку.

Лікування
Після виявлення хвороби необхідно прийняти запобіжні заходи. Бджолині сім'ї, в яких на кожну рамку припадає 20-50 мертвих личинок, необхідно перемістити на нові стільники. На облік беруться і мертві личинки, які лежать на дні вулика. Переміщати бджіл необхідно в сухі і чисті вулики. Слабо вражені рамки можна перемістити разом з бджолами в інші вулики. Скорочення гнізда, заміна матки і утеплення – це необхідні заходи по боротьбі з вапняним розплодом. У ході огляду можуть попастися стільники з ураженим розплодом. Сміття з вуликів, мерву і мертвих особин необхідно спалити, а самі стільники перетопити на віск. Хворі сім’ї на деякий час повинні залишитися без розплоду та можливості його появи. Для цього необхідно ізолювати маток або замінити їх неплідними. Гнізда слабких сімей необхідно утеплити і скоротити. Пізніше до них можна підставити розплід і молодих бджіл із сильних сімей. Слабкі сім’ї повинні регулярно отримувати білковий корм і цукровий сироп.
Найпоширеніші і вдалі препарати для лікування аскосферозу – це аскосан і унісан. Після завершення лікування весь інвентар необхідно продезінфікувати разом з вуликами. Віск, вироблений ураженими сім’ями, можна використовувати лише в технічних цілях.

Профілактика вапняного розплоду
Уважний догляд за сім'ями запобіжить захворюванню та його поширенню. Бджолині вулики повинні стояти на ділянках, де переважає глиняний і піщаний грунт. Гарне сонячне освітлення запобігає розвитку грибка. Стільники можна обкладати листям дуба, маку, берези або троянд. Речовини, що містяться всередині листя (дубильна кислота і опіум), не дозволяють хворобі поширюватися.

Допомагає боротися з грибком і належний догляд за вуликом:

• гніздо має бути просторим;
• вулик повинен залишатися сухим, протікання покрівлі і вологі стіни неприпустимі;
• відстань між вуликом і землею має бути не менше 20 сантиметрів;
• трава під вуликом повинна бути завжди скошена.

Захист бджіл від весняного похолодання
Різке похолодання у весняний час – це поширене явище на території України. Весняні холоди можуть завдати істотної шкоди бджолам, в тому числі створити сприятливе середовище для поширення вапняного розплоду. Тому бджолині сім'ї необхідно утеплити сухим матеріалом та дати достатню кількість запечатаного меду.