Шляхи поширення хвороби. Браула уражає найчастіше бджіл і матку, рідше — трутня. Вона є паразитом медоносної бджоли. На інших комахах вона не може зробити повний цикл свого розвитку, тому основним джерелом інвазії є браульозні бджоли. Зараження здорової бджоли відбувається при контакті з хворою, коли паразит дуже швидко перескакує з однієї на іншу.
Паразит живе як у слабких сім'ях, так і сильних. Переносниками браули можуть бути трутні, матки або бджоли, які використовувалися для підсилення слабких сімей, при підсадженні матки, при перестановці як порожніх стільників, так і з розплодом, від хворих сімей здоровим, при роїнні й формуванні відводків.
Восени кількість браул у бджолиній сім'ї досягає свого максимуму. При сильному ураженні матка одержує менше корму й припиняє яйцекладку. Поширенню браульозу можуть сприяти не тільки підсилення здорових сімей роями, відводками, бджолами з неблагополучних сімей, матками та блукаючими бджолами, але й, як з'ясувалося, жуки-бронзівки, на яких не раз знаходили браул. Найімовірніше, що хворі бджоли, відвідуючи квіти, гублять на них браул. Ці браули можуть заповзти на бронзівок, які зазвичай бувають на квітах. У свою чергу, проникаючи у вулик, бронзівки переносять і браул, які перебираються на своїх безпосередніх господарів — бджіл. Жуки звільняються від паразитів, а бджоли знову уражаються.
Розвитку браульозу сприяють коротка зима та тривале літо. Уражаються найчастіше слабкі сім'ї, а також сім'ї, у гніздах яких є старі стільники.
Перебіг хвороби. На неблагополучних пасіках хвороба може протікати протягом кількох років. Після зимівлі бджіл браул зустрічається мало. Навесні й улітку вони в основному живуть на бджолах-годувальницях, які вирощують розплід. Наприкінці літа й восени, коли кількість розплоду скорочується, а кількість браул зростає, частина з них переходить на матку. Вони розміщаються у зчленуванні голови й грудей з усіх боків. Браули поїдають значну кількість маткового молочка, що призводить до зниження яйцекладки матки. Сильно уражені матки рухаються повільно й скуто, гинуть вони від виснаження.
Симптоми хвороби. Сильно інвазовані бджоли поводяться дуже неспокійно, відзначається їхня підвищена рухливість. Браули добре помітні неозброєним оком, тому хворі сім'ї легко виділити й визначити ступінь їхньої зараженості. На матці, наприклад, можна знайти від 25 до 150 паразитів, на робочій бджолі — від 2 до 6. На робочих бджолах браули поселяються на грудях між крильми, що призводить до зниження продуктивності сім'ї.
Діагноз хвороби ставлять візуально. Для підтвердження діагнозу виявлених браул відсилають у лабораторію.
Профілактика ґрунтується на запобіганні проникненню паразита з неблагополучних пасік, ретельній перевірці придбаних бджіл.
Заходи боротьби й лікування. На пасіку накладають карантин до повної ліквідації хвороби. Ліквідація ґрунтується на проведенні комплексу зоотехнічних і санітарно-лікувальних заходів. Проводять систематичне винищування личинок і лялечок паразита в гнізді, а також на бджолах і матці.
Яйця, личинок і лялечок браул знищують, змінюючи гніздові стільники; через кожні 10-14 днів (цикл розвитку браули 3 тижні) чистять денця вуликів і дерев'яні частини рамок, розпечатують медяні стільники. Разом із руйнуванням ходів у воскових кришечках гинуть личинки браул. Після декількох таких оглядів й обробок браульоз повністю ліквідується.
Воскові кришечки, у яких містяться яйця, личинки й лялечки паразита, збирають і перетоплюють на віск.
Гніздові стільники підлягають дезінсекції, після чого їх можна використовувати для інших сімей. Стільники, залишені на складі без проведення дезінсекції, будуть причиною поширення хвороби, тому що браули, вилупившись, можуть перейти на інших комах (наприклад, ос), через яких знову потраплять у бджолину сім'ю.
Дезінсекцію стільників проводять сірковуглецем або формаліном.
Браул, що сидять на матці, знімають у такий спосіб: тонкий пензлик змочують спиртом або медом і проводять ним по заражених ділянках. Паразитів, що пристали до пензлика, знищують. Можна зняти паразитів з матки за допомогою тютюнового диму, але необхідно знати, що застосування цих двох способів дає часткове очищення. Заражену матку саджають на папір під склянку й обкурюють її тютюновим димом. Браул, що обсипалися на папір, знищують.
Для масового знищення дорослих браул на бджолах застосовують тютюновий дим, камфору або дим одного з препаратів із розрахунку на одноразову обробку на одну бджолосім'ю: 0,7-08 г фенотіазіну, 1-2гтедіону, 0,3 г кельтану, 1,5 г ефірсульфонату, або 1 таблетку.
Перед окурюванням тютюновим димом із вулика видаляють зайві стільники, а решту розставляють таким чином, щоб бджоли, які сидять на одній рамці, не стикалися з бджолами сусідньої рамки. Корпус вулика піднімають, а на його дно стелять папір, змазаний рослинною олією, зверху стільники закривають полотнинкою, дерев'яною стелею або подушкою. У димар на гаряче вугілля насипають махорку. Струмінь тютюнового диму спрямовують у льоток. Дим у вулику тримають не більше 2 хв, після цього вулик повністю відкривають, а папір із браулами, що обсипалися, знищують. Таке окурювання проводять 3 дні поспіль. Через кожні 10 днів обробку повторюють. Курс обробки проводять до повного видужання сімей.
Перед обробкою камфорою на дно вулика кладуть папір, на нього з вечора кладуть шматок камфори, загорнений у чисту марлю. Уранці забирають папір із паразитами, що обсипалися, і знищують. Обробку повторюють 3 дні поспіль, а через 10 днів проводять удруге. Лікування триває до повного видужання бджіл.
При використанні диму одного з лікувальних препаратів попередньо перевіряють його акарицидність і нешкідливість на З — 5 сім'ях. Для цього застосовують спеціальний димар зі сплюсненим на кінці носиком, щоб він входив у льоток. У вуликах виймають 2 - 3 гніздові рамки, решту розсовують на відстань 2-3 см одна від одної. На дно вулика стелять оброблений олією папір. Перед обробкою вулик зверху щільно закривають, зашпаровують щілини глиною. Верхній льоток закривають, а на нижній ставлять засувку, яку на час обробки закривають. Обробку проводять до льоту бджіл (рано вранці) або після їхнього літання (увечері). У димар у зазначеній вище дозі кладуть препарат.
Для обробки бджолиних сімей фенотіазіном беруть 8 г препарату (подвійна доза), загортають його в газетний папір і кладуть у димар на розпечене вугілля. Усього в кожну сім'ю дають по 70 струменів диму. Обробляють відразу дві сім'ї, по черзі нагнітаючи дим то в одну, то в іншу. За 40-50 с зазвичай дають 40 струменів сіро-білого диму в одну сім'ю, а потім стільки ж у другу, потім знову 30 струменів у першу, у другу й у третю. Для наступних трьох сімей знову беруть 8 г препарату.
Дим через льоток уводять акуратно, рівномірно натискаючи на міх димаря. Під час роботи кінець трубки повертають під рамками вліво й управо, щоб дим потрапив в усі вулички. Спеціально обладнаний димар підвищує ефективність обробки.
Після обробки льоток вулика закривають на 10-15 хв. Через 15-25 хв після провітрювання деякі браули оживають і намагаються повернутися на бджіл. Але оброблений аркуш паперу на дні вулика призначений для опалих браул. Аркуш після проведеної процедури майже відразу ж спалюють.
Найкращий час для обробки — квітень, травень, початок червня. Обробка сімей у жовтні — листопаді при низьких температурах є менш ефективною.
Фольбекс застосовують із використанням фільтрувального паперу (картону), просоченого селітрою. Фольбекс наносять на шар селітри. Папір нарізають смужками завдовжки 5-8 см і завширшки 1,5 см і підпалюють один край смужки так, щоб він жеврів. Смужку укріплюють у середині гнізда на висоті 1 см від стелі вулика.
Ефірсульфонат у таблетках містить одну лікувальну дозу препарату й селітри, що забезпечує її тління. Таблетку кладуть на металеву пластинку завдовжки 18-20 см. З одного кінця пластинки роблять бортики заввишки 0,5 см, а в середині — отвір діаметром 1 см. Таблетку на пластинці підпалюють і тліючою вводять через льоток у вулик, на його середину. Льоток закривають на 1-2 год.
Лікування проводять 3-5 разів із тижневими інтервалами.
Бджолині сім'ї можна обробляти вароатином, який випускається в аерозольних балонах. Розпорошують його при температурі не нижче 15 °С. Зайві рамки з вулика видаляють, між рештою збільшують відстань до 2-3 см. На дно вулика кладуть папір. Розпорошують препарат по черзі протягом 1-1,5 с на бджіл уздовж проміжних просторів гнізда.
Багатокорпусні вулики, починаючи з нижнього, обробляють окремо. Після обробки зрушують рамки до нормальних відстаней, повертають на місце раніше прибрані, накривають стелинами, полотном або подушкою, а потім кришкою. Аерозоль розпорошують через нижній, скорочений до 1 см льоток протягом 3-5 с.
Обробляти вароатином бджолині сім'ї під час головного медозбору категорично забороняється.
