У період зимівлі, з кінця лютого, а при сприятливих умовах і раніше, матка починає відкладати в чарунки стільників запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли. Із проявом ройового інстинкту бджіл (кінець березня — червень), у бджолиній сім'ї з'являється трутневий розплід, який складається з незапліднених яєць.

 Нормальний розвиток сім'ї можливий тільки при температурі повітря в гнізді 34-35 °С. Тому орієнтовно силу сім'ї визначають за площею стільників, займаною бджолами. Іноді при різкому похолоданні в слабких сім'ях розплід на крайніх рамках залишається без обігрівання й замерзає. У весняно-літній період основну частину всієї площі стільників у гнізді займає бджолиний розплід. Наявність суцільного різновікового свідчить про високу якість матки й благополучний стан бджолиної сім'ї.

 На вирощування розплоду бджоли витрачають багато корму, енергії й часу, тому пасічник повинен планувати розвиток бджолиних сімей таким чином, щоб до головного узятку вони підходили сильними, що дозволить максимально використовувати медозбір. Зібраний і перероблений на мед нектар згодом дозволить сім'ям щасливо перезимувати й до наступного року прийти сильними.

 У період головного узятку багато сильних бджолиних сімей самі скорочують кількість розплоду в гнізді, розміщаючи в чарунках нектар, але такого обмеження для яйцекладної матки недостатньо, тому пасічник повинен втручатися в життя бджолиної сім'ї й обмежувати діяльність матки.

 У слабких сім'ях кількість бджолиного розплоду збільшується до головного узятку, у результаті чого він займає більшу частину гнізда, бджоли зайняті вигодовуванням, а не збиранням нектару. У результаті така бджолосім'я не може навіть забезпечити себе кормом на зиму.