За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” брав у участь у навчанні бджолярів за курсом “Професійне бджільництво”. Зараз готує партію меду до відправки в Японію.

 Михайло Гребенник давно цікавиться історією свого роду. Віднайшов інформацію про чотири покоління бджолярів, які були у його родині. Через різні пошукові системи та родинні перекази зібрав родовід від 1880 року.
 “Колись мій прадід Тихон і прабабця Наталія піймали рій бджіл. Так почалася їхня історія бджільництва. З часом вони мали найбільшу пасіку на Луганщині, збудували млин, провели радіо та електрику у село. Під час колективізації їх вислали до Середньої Азії, але їм вдалося повернутися додому і продовжувати розвивати свою справу”, - каже Михайло Гребенник. Він заснував торгову марку “Своя пасіка” у 2000 році.
 Його пасіка – кочова. Залежно від того, де краща кормова база, бджоляр перевозить її.
 Мед зі своєї пасіки Михайло продає оптом, але кілька років тому почав його фасувати – каже, так вартість більша і рентабельність справи зростає. Фасований мед продає у крамницях Сєвєродонецька та Рубіжного.
 “Зараз важливо не лише виготовляти мед, а і уміти продавати його. Цьому треба навчатися. Частково я чув це на тренінгах, але потрібно це впроваджувати– тобто бути і бджолярем, і маркетологом, і дизайнером своєї продукції”, - каже Михайло.
 Михайло Гребенник планує налагодити поставки меду за кордон і готує до Японії пробну партію стільникового меду.
 “Я познайомився з компанією-експортером меду до Японії, розповів про свій досвід. Вони зацікавилися моєї продукцією. Восени буду відправляти стільниковий мед. Це невикачаний мед із сотами, він цінується за кордоном. Зараз триває листування з японцями, мені цікаво почути їхню думку, коли вони спробують цей мед”, - говорить бджоляр.
 Та найбільше Михайло переймається зміною клімату. Спекотне літо, відсутніть достатньої кількості дощів, різкі перепади температури – усе це негативно впливає на бджолину сім’ю та її продуктивність.
 “Цьогоріч весні була доволі незвичною – рання, але затяжна і холодна. Мої колеги з 60-річним досвідом такого не пам’ятають. Бджоли мусили пристосовуватися до таких кліматичних умов. Через це меду з акацій, різнотрав’я ми не отримали. Влітку у нас стало дуже спекотно – але у вулику бджоли підтримують постійну температуру. Це означає, що вони мають працювати більше та потужніше, в результаті меду принесуть менше, бо виснажені. Я хочу взяти участь у фаховій дискусії про зміну клімату, почути експертів – що робити далі, які прогнози, як мені пристосувати пасіку до нових умов. Клімат дуже впливає на бджіл. Бджільництво, наприклад в Середній Азії, відрізніється від нашого, бо умови інші. Треба знати, що нам робити тут, у степовій частині України” – каже бджоляр.
 Грантова та освітня допомога підприємцям на Сході України надається Проєктом USAID в рамках інформаційної кампанії “Схід економічних можливостей”. Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя населення, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.

ЧИТАТИ: УКРАЇНА ВИПЕРЕДИЛА КИТАЙ У ПОСТАЧАННІ МЕДУ В ЄС