Про це розповіли фахівці під час конференції “Ефективне бджолозапилення” у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку. Про це повідомляє agronews.ua.

 Про походження карпатської породи бджіл або “Карпатки” немає згоди в науковому середовищі. Досі точаться наукові суперечки про те, чия вона родичка. Ряд авторитетних вчених, серед яких Ф. Руттнер, вважають її гілкою країнки (карніки). Інші знаходять докази, що вона пов’язана спорідненістю з української степової бджолою.

 У Карпатки є подібні ознаки з бджолами обох популяцій. Але звичайно, є і відмінності. Безсумнівно тільки те, що Карпатки існують мільйони років. Вони добре пристосувалися до виживання в складних гірських умовах.

 Також вони вони підходять для запилення в теплицях і павільйонах.
 Вивчення Карпатської популяції і селекційна робота почалися в Україні в 1966 році. Була розроблена програма, яка передбачала, що будуть виведені нові типи бджіл в окремих мікропопуляціях. В якості вихідного матеріалу бралися кілька маток.

 В результаті сформувалася порода з поділом на типи. Першим створили тип під назвою Вучківський. Потім з’явилися Рахівський, Говерла і наймолодший породний тип Синевир.

 Робочі бджоли вилітають на взяток в похмурі і прохолодні дні. Можуть працювати навіть при дощику. Добре переносять зимівлю. Восени матка довго продовжує червити. В результаті до зимового періоду сім’ї будуть великими. При цьому вони економно витрачають корм.
Навесні підмору в вуликах дуже мало. Бджіл цієї породи розводять навіть в Новосибірській області, де безоблітний період триває до шести місяців. За умов зміни клімату та затяжних весен з пізніми приморозками використання карпатських порід бджіл значно підвищує ефективність бджільництва та бджолозапилення.

 Створена у минулі роки науково-дослідна бджолина пасіка Національного природного парку «Синевир» вже декілька років веде практичну роботу з вивчення, збереження та розвитку автохтонних бджолиних порід.

 Виявляється, як розповіли у заповіднику, існує загроза чистопородності карпатської бджоли.
 Тож саме відтворення та збереження чистої породи Карпатських бджіл і формування стратегії їхнього розвитку та домінування на території НПП «Синевир» стало важливою метою наукового відділу парку.

 ЧИТАТИ: В УКРАЇНІ ПЛАНУЮТЬ РОЗВИВАТИ ВИРОБНИЦТВО ТЕРУАРНОГО МЕДУ