На сьогодні близько 250 мешканців Долинської об’єднаної територіальної громади мають у своїх господарствах вулики.
Уже понад 10 років місцева влада в різних форматах сприяє розвитку бджільництва й допомагає підприємцям-бджолярам із просуванням їхньої продукції на внутрішньому ринку. А нещодавно в долинських пасічників відкрились значно більші можливості: виведення бджолопродукції на зовнішні ринки.
Щоб створити придатні експортні умови, міська рада та міжнародна благодійна організація «Благодійний Фонд Долини» ініціювали проєкт «Підготовка Долинських підприємців до виробництва конкурентоспроможної продукції бджільництва для експорту». Втілення впродовж 2019 року стало можливим у рамках Фонду підтримки малого і середнього підприємництва проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС).
Було очевидним, що вихід на закордонні ринки — багатоетапний і тривалий процес, який потребує не лише бажання та ентузіазму підприємців, а й передбачає багатосторонню технічну підготовку. Важливим етапом для пасічників стало підвищення рівня їхньої обізнаності у веденні своєї справи, щоб продукція, яку готуватимуть на експорт, відповідала найкращим міжнародним стандартам якості. У межах проєкту відбулось кілька навчальних тренінгів, проведено маркетингові дослідження зовнішніх ринків, а також створено виробничий центр зі штучного запліднення маток і лабораторію для контролю за якістю сировини й компонентів.
«З 2010 року в Долині двічі на рік — у серпні та жовтні — проводять ярмарки, де виробники сільськогосподарської продукції продають свої товари. Давно стало помітно, що бджолярам потрібна підтримка у грамотному просуванні продуктів: у них не було жодної маркетингової стратегії як такої, лише стихійний продаж меду у звичайних банках із поліетиленовими кришками. А завдяки залученню грантових коштів стало можливим створення в місті заводу з автоматичними лініями фасування, розливу меду та продуктів ягідництва, з подальшим просуванням на зовнішні ринки. Зараз активно займаємось його облаштуванням», — розповіла Леся Тисяк-Мураль, керівниця проєкту, директорка «Благодійного Фонду Долини».
У рамках реалізації проєкту Івано-Франківська торгово-промислова палата підготувала для долинських підприємців маркетингові дослідження ринків бджолопродуктів Канади та Польщі. Крім того, у 2019 році для 23 пасічників відбувся тренінг на тему ведення бізнесу за кордоном. Підприємцям розповіли про сертифікацію експортної продукції, ознайомили з митними правилами, заповненням декларацій. Учасники поділилися, що для них тренінг став чітким і зрозумілим орієнтиром щодо зовнішньої торгівлі.
«Хоч я займаюсь бджільництвом як хобі та маю всього 12 вуликів, із задоволенням відвідав усі навчальні заходи, що проводились в рамках проєкту. Було помітно, що навчальна програма підготовлена системно й послідовно: між усіма заходами бачу чіткий зв’язок і всьому своє практичне застосування. Майже вся прослухана інформація була для мене новою. На тренінгу про міжнародну торгівлю чимало уваги приділили документації та пояснили, що для виходу на експорт слід вибрати відповідну конкретній ситуації форму ведення бізнесу. Тому ми почали об’єднуватися в кооперативи. Колеги обрали мене головою одного з них. Продовжуючи тему навчання, мене дуже вразив тренінг з інструментального запліднення бджіл. Для нас усіх тема штучного запліднення є незвичною та маловідомою, але розумію, що за цим стоїть майбутнє, — треба вчитись і пробувати», — розповів Богдан Прокопишин, учасник проєкту, учитель історії Лолинської загальноосвітньої школи Долинської районної ради.
Загалом до тренінгу на тему впровадження інструментального осіменіння маток долучились 25 учасників. Керівниця проєкту зауважила, що, крім місцевих підприємців, на навчання запросили медичних фахівців, які працюють із заплідненням бджіл, — для них нові знання також виявились корисними. Половина учасників заходу продовжила навчання на практичному занятті, яке відбулося вже в новоствореному центрі штучного запліднення маток, облаштованому за підтримки Проєкту ПРОМІС.
«Ми із чоловіком займаємось пасічництвом уже 10 років, маємо зараз близько 150 бджолиних сімей. Я дуже втішилась можливості познайомитись з інструментальним заплідненням бджіл не лише теоретично, а й згодом на практиці в новоствореній лабораторії. Цей метод дає змогу розводити бджіл, так би мовити, чистої породи. Пасічник достеменно знатиме родовід бджоли. Адже в природному середовищі вона може осіменитись від нездорового трутня — і все потомство буде хворим. Коли бджолу запліднюють інструментально, вона стає продуктивнішою, більш медоносною, може працювати більше років порівняно з бджолою, що запліднена природним шляхом. Крім цього, інструментальне осіменіння в лабораторних умовах відповідає міжнародним стандартам виготовлення продуктів бджільництва», — поділилася пасічниця Іванна Дмитрів.
У рамках ще одного навчального заходу 39 пасічників вчились, як правильно збирати та просушувати бджолине обніжжя (пилок), адже від цього залежить користь кінцевого продукту. Завдяки можливостям новоствореної лабораторії було протестовано кілька видів бджолиного пилку з місцевого ринку. Аналізи засвідчили, що продукти містять забагато вологи, що є категорично забороненим і навіть може завдати шкоди споживачам. Навчання спонукало бджолярів переглянути свої методики виробництва і створювати надалі лише безпечну продукцію.
«Великою цінністю всього проекту є те, що пасічники усвідомили, що можуть об’єднатися й разом зробити у своїй галузі набагато більше, ніж поодинці. Тільки спільні зусилля дають їм можливості та ресурси для виходу на експорт», — додала Леся Тисяк-Мураль.
Для об’єднання підприємців у грудні 2019 року в Долині створено Асоціацію виробників сільськогосподарської продукції. Її учасники надали зразки продуктів бджільництва для проведення лабораторних аналізів, а на підставі отриманих результатів впроваджують зміни та усувають недоліки виробництва. Після запуску лінії фасування лабораторно перевірену та сертифіковану продукцію пасічників експортуватимуть під єдиною торговою маркою. Деякі місцеві бджолярі ґрунтовно готуються до запуску експортних партій. Наприклад, Руслана Тетрюк, підприємниця із села Козаківка Івано-Франківської області, з великим ентузіазмом нарощує можливості своєї пасіки й паралельно активно допомагає з облаштуванням майбутнього цеху.
«У моїй родині бджільництво передається з покоління в покоління: цим займалися дідусь із бабусею, батьки, потім брат. Майже 10 років пасікою займаюсь я, також допомагають діти. Зараз маю близько 150 вуликів. Якщо раніше збирала до 2 тонн меду за сезон, то вже знала, кому можу його продати — друзям і знайомим, контакти з якими встановилися впродовж років. Тепер я збільшила кількість бджолиних сімей, і меду буде більше, тож розраховую на те, що буду реалізувати його на експорт. Дуже тішить, що поряд з’явилась лабораторія, де можна протестувати продукцію. Мій мед є екологічно чистим і успішно пройшов усі перевірки. Думаю, це пов’язано з тим, що в нашому регіоні майже немає полів, які підживлюються хімічними речовинами. Довкола ліси, де ростуть лікарські рослини: малина, ожина, чорниця, іван-чай. Керівники проєкту возили три види мого карпатського меду на виставку WorldFood Ukraine 2019. Розповідали, що за ним стояла черга. Підприємці з ОАЕ, Японії та Китаю були готові негайно укладати контракти на поставку продукції. Коли завершиться процес із сертифікацією, будемо налагоджувати зв’язки. Цей проект — неймовірний крок назустріч розвитку бджільництва в регіоні. Не впевнена, чи є ще десь в Україні така комплексна і ґрунтовна підтримка малого й середнього підприємництва. Знаю, що великі плани можуть бути реалізовані лише спільними зусиллями, — і це дає мені азарт розвиватися, рухати свою справу вперед», — розповіла Руслана Тетрюк.
За сприяння Проєкту ПРОМІС у партнерських регіонах створюється та розростається інфраструктура для ведення бізнесу, якісно змінюється бізнес-клімат: малі та середні підприємці отримують підтримку і здобувають віру в те, що їхні зусилля можуть давати більші плоди. Кожна така ініціатива дає приклад іншим галузям і містам: тільки стратегічне планування, об’єднання зусиль та поетапний рух уперед приводять до втілення великих задумів.
ЧИТАТИ: ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА ОБІЙТИСЯ ЦЬОГОРІЧ БЕЗ ІМПОРТНОГО МЕДУ
