Те, що воно було поширене, засвідчено топонімами та гідронімами, що відображають цей надзвичайний вид господарської діяльності: Мединівка, Мединичі, Бортники, Бортне, Уборть та багато інших. Важливими елементами сільського господарства були віск та мед – як продукти харчування та навіть як еквівалент данини, оброку, що платили селяни. Також вони експортувались в Західну Європу.

  За даними галузевої Асоціації бджолярів, сьогодні виробництвом меду в Україні займаються понад 400 тис. пасічників, більшість з яких – представники малого і середнього бізнесу. Їхній загальний виробничий фонд нараховує понад 3,5 млн бджолосімей.

 Світова продовольча організація ООН вважає, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових виробників меду, поступаючись лише Китаю, Аргентині, Туреччині та США.
 А за виробництвом меду на душу населення українці взагалі беззаперечні лідери у світі. Цей показник у нашій країні складає 1,5 кг на людину!

 Великим попитом український мед користується, перш за все, у Німеччині. Частка цієї країни в структурі експортних поставок складає 35%. На другому місці – США: 19%. Решта 25 країн-покупців займають 46%. Серед них найбільш значущі – Туреччина, Словаччина, Польща, Франція, Іспанія, Бельгія, Угорщина, Азербайджан та ін.

 Щороку обсяги експорту меду з України зростають на 20-25%. Така динаміка обумовлена поширенням здорового способу життя та заміною цукру на натуральний корисний продукт.

ПЛЮСИ БДЖІЛЬНИЦТВА ЯК БІЗНЕС-ІДЕЇ:

  Відсутність на ринку збуту бджолиних магнатів. Цей бізнес малооб’ємний і індивідуальний. Вивчайте спеціальну літературу з правильного вирощування бджіл, але лише особистий досвід і чуття допоможе вам налагодити прибуткове виробництво бджолиної продукції.

 Розмір коштів, вкладених у справу, прямо пропорційний очікуваному прибутку. Ви зможете закупити стільки бджолиних сімей, наскільки розгорнете збут меду та іншої продукції бджільництва.
 У разі оформлення бізнесу один працівник цілком самостійно може обслуговувати до 50 бджолиних сімей.
 Рентабельність бізнесу 50-200% (залежить від обсягу пасіки та успішної реалізації продукції). На форумах бджолярі заявляють про інші цифри в 500%.
 Одна бджолина сім’я здатна приносити в рік до 20 літрів меду. Підрахуйте, скільки таких сімей ви зможете придбати та утримувати, щоб дохід раціонально збільшувався по відношенню до трудових і фінансових витрат.

МОЖЛИВІ РИЗИКИ:

 Перед заняттям бджільництвом настійно рекомендується почитати спеціальну літературу по розведенню бджіл, ознайомитися з азами бджільництва у досвідчених пасічників. Упущення важливих моментів у бджолиному господарстві вкрай негативно позначиться на всьому бізнесі.

 Бізнес цей сезонний. Якщо у вас є наймані працівники, подумайте, чим вони займуться в період бджолиного спокою.
 Не упускайте з виду екологічний моніторинг місцевості, в якій ви плануєте розводити бджіл. Несприятлива екологічна обстановка негативно позначиться і на здоров’ї самих бджіл, і на якості продукції.
 Можлива крадіжка продукції.
 Важливо вивчити рівень попиту і пропозиції меду та іншої бджолиної продукції у вашій місцевості. Реально оцінюйте обстановку і створюйте оптимальну кількість продукції.
 Наявність «конкуренції» з боку дрібних (2-3 бджолиних сім’ї) пасічників, які можуть знижувати свої розцінки при реалізації. Такі продавці не мають можливості вийти на гідні ринки збуту і збувають бджолину продукцію з малою часткою прибутку.

ЩО ПРИНОСЯТЬ БДЖОЛИ

  Основний дохід дрібним та середнім пасічникам приносить продаж самого меду (80-90%), в той час як решта медопродуктів найчастіше використовуються для вживання родичами і рідко йдуть на продаж.
 Водночас у виробників, орієнтованих на продаж свого продукту у великих містах, ситуація дещо інша. Наприклад, у різних компаніях чистий мед приносить лише 40%, решта 60% – продукти бджільництва. «Великі обсяги продажу продуктів бджільництва припадають на вересень-січень».
 Досвідчені пасічники впевнені, що бджільництво – це не тільки мед і харчова промисловість. «Ця галузь ще розвивається і знаходить активне використання в інших сферах, зокрема в косметології, фармацевтиці, медицині».
 Бджолярі сьогодні активно пропонують вітчизняним споживачам так звані «оздоровчі композиції» з меду та іншої бджолиної продукції. Наприклад, суміші меду і перги або меду та прополісу, чи меду з горішками. Також користується популярністю серед покупців мед у стільниках. Таким чином, розширюючи асортимент продукції, виробники розширюють можливості ринку збуту.
 При цьому прибуток від супутніх продуктів бджільництва, таких як прополіс, маточне молочко, пилок, перга, віск, бджолина отрута, забрус і навіть екстракт воскової молі або бджолиний підмор може становити до 30% і вище.

СУПУТНІЙ ДОХІД

 Багато з продуктів бджільництва широко використовується у косметології, тому ці інгредієнти необхідні виробникам натуральної косметики, особливо невеликим підприємствам і hand made майстриням. Зокрема, постійний попит є на пилок (від 200 грн за 100 г), пергу (650 грн/кг), прополіс (100-150 грн за 100 г) і маточне молочко (500 грн/кг).
 «У засобів для догляду за обличчям і тілом із додаванням продуктів бджільництва одразу дві переваги – вони натуральні та ефективні і тому досить популярні серед моїх клієнток. Приміром, використання масок із пергою допомагає регенерації шкіри, вони добре зволожують і надовго роблять її оксамитовою та еластичною».
 Пилок і перга – чудові вітамінні засоби для підтримки імунітету організму. І з розвитком здорового способу життя споживачі частіше звертають увагу на ці продукти. Маточне молочко і прополіс купують як антисептик. Також цільова аудиторія цих продуктів – фармацевтичні компанії, які застосовують деякі продукти бджільництва при виготовленні мазей та ліків. Бджолиний віск користується попитом у виробників декоративних свічок.
 На жаль, наразі майже всі продукти бджільництва реалізуються лише на внутрішньому ринку. І хоча за кордоном на такі специфічні продукти попит також є, але проблема полягає у формуванні великих товарних партій. Наприклад, з однієї бджолиної сім’ї можна отримати лише 0,2 кг прополісу, отже ринку не вистачає посередників, які б зайняли на ньому свою нішу (як у випадку з медом) та змогли б укласти контракти на постачання українських продуктів бджільництва іноземним косметичним і фармакологічним компаніям.
 Інше альтернативне джерело прибутку – це апітерапія (лікування укусами бджіл). І якщо натепер на хвилі популярності в косметичних салонах – гірудотерапія (омолодження п’явками і педикюр рибками гарра-руфа), то незабаром для диференціювання послуг косметологи і масажисти зможуть у spa-салонах запропонувати бджіл.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БДЖІЛЬНИЦТВА

  Вчені досі не можуть відповісти на питання, чому протягом останніх років спостерігається загибель бджіл в різних країнах – вони чомусь масово забувають дорогу додому. Називається понад двадцять потенційних причин – від електромагнітних хвиль до ГМО і пестицидів, але як повернути комах у вулики, ніхто не знає. В Україні ця проблема поки що менш поширена, саме тому у вітчизняних виробників є шанси використовувати різноманітну продукцію від цих працьовитих комах «по максимуму».

 Бджільництво цілковито залежить від екології. Якщо його перетворення із хобі на промисловий бізнес — це питання прибутковості, то збереження його екосистеми — питання існування галузі як такої.
 Головний фактор тут — рослинне фермерство, яке безпосередньо впливає на бджільництво. Без плідної медоносної бази — рослин, багатих на нектар та пилок, — бджолам не буде що запилювати та звідки виробляти мед. З цією проблемою вже стикнулися пасічники Полтавської області та інших областей. Там фермери все більше сіють ріпак, сою, пшеницю і кукурудзу, через що бджоли виробляють менше меду.
 Окрім збереження та збільшення кількості медоносів, необхідно також стежити за обробкою їх хімікатами. Із забрудненого ними пилку вийде неякісний мед, що не пройде сертифікацію. До того ж через надмірне використання хімікатів гинуть самі бджоли — з початку року в Україні загинуло 800 бджілосімей. Якщо з дрібними фермерами спільну мову знайти вдається, то холдингові компанії ігнорують прохання бджолярів.
 Ситуацію можна виправити, якщо врегулювати між галузями сільського господарства питання запилення рослин та їхньої обробки хімікатами. Крім цього, природоохоронні органи мають почати підтримувати та розвивати медоносну базу.
 Українське бджільництво однозначно переживає період підйому. Проте, щоб цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам та державі необхідно вдатися до системних кроків. Перші мають переходити на європейські стандарти виробництва, другі — почати захищати галузь. Без цього всі розмови про підкорення експортних ринків так і залишаться балачками.
 Якщо ж ви вже давно придивляєтеся до агресектора з бажанням інвестувати, зверніть свою увагу на бджільництво. З точки зору промисловості це молода галузь, в якій наразі багато простору для розвитку. Навіть без внутрішнього ринку пасіка від 100 вуликів окупиться приблизно за 3 роки. Якщо почати прямо зараз, то до періоду розквіту галузі ви вже матимете систематизований бізнес, який зможе суттєво збільшити своє зростання.

ШЛЯХ БДЖОЛЯРА

 Свого часу Тарас Шевченко говорив, що для правильної взаємодії з бджолами людина мусить бути не тільки удачною, а й лагідною та праведною. Цієї ж точки зору притримувався і вчений України Микола Сумцов: це ремесло чисте та шляхетне, і люди з вадами та нечистою душею не зможуть ефективно займатись ним.

СТВОРЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

  Розпочати потрібно зі складання бізнес-плану. В ньому майбутній пасічник повинен оцінити кормову базу бджіл, вибрати необхідний тип вулика та вивчити ринок збуту продукції. Головне, визначити спрямування майбутньої пасіки — для продажу чи власного споживання, адже від цього залежатимуть всі подальші дії.

 Для пасіки потрібно мати місце для встановлення вуликів та певні капіталовкладення — близько $1 тис.

ДЕ ОТРИМАТИ ЗНАННЯ БДЖОЛЯРУ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ГАДЯЦЬКЕ АГРАРНЕ УЧИЛИЩЕ"

ЯК ОБРАТИ ВУЛИК?

 Тип вулика — основа майбутнього управління пасікою, оскільки від цього залежить його подальший розвиток. Пасічники використовують два типи вуликів:

 Для новачка перший тип — простіший, оскільки він зручний в експлуатації. Його застосовують пасічники, які не вивозять бджіл на поле для запилення, а зібраний мед переважно використовують для власного вжитку. Бджоляр, який планує отримати високий обсяг меду, має закупити інший тип вулика — “Рут”. Саме він забезпечує формування потужних бджолиних сімей та зручне перевезення бджіл на поле для запилення.

 Для вулика потрібно придбати два корпуси восени, а після запилення ще стільки ж для зберігання меду. Середня вартість одного комплекту 4-х корпусного вулика — близько 1 тис. грн. Для ефективності польотів бджіл їх потрібно розміщувати у шаховому порядку.

ІНВЕНТАР ДЛЯ ПАСІКИ

Наступний крок — забезпечити себе необхідним інвентарем:

• маскою,
• димарем,
• пасічною або металевою стамескою,
• рамками для бджіл,
• катком для навощування,
• щіткою,
• спеціальним ножем,
• ящиком для бджіл,
• медогонкою 4-х рамковою,
• вощиною та іншими витратами (цукор, вартість перевезення і т.п.).

ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ПАСІКИ

  Вдалий вибір місця під основу пасіки — важливий аспект успішного бізнесу. Тому необхідно мінімізувати всі можливі негативні фактори.

 Ділянку варто вибирати простору і суху (бажано з невеликим нахилом проти застою вод).
 Бджоли чутливі до природних катаклізмів (жарке посушливе літо, сильний вітер, аномально морозна зима). Тому бажана наявність щільного ряду дерев навколо пасіки, вони захистять від літньої спеки і сильного вітру. Якщо дерев немає, то як варіант — зведення високого паркану.
 Враховуйте наявність медоносів в радіусі 1,5–3 км від пасіки. Час цвітіння медоносів повинен відрізнятися. У безпосередній близькості пасіки бажані ранньоквітучі медоноси. Саме вони допоможуть бджолам швидше вийти із зимового спокою.
 При виборі місця для пасіки відбраковувати ділянки, що перебувають поблизу підприємств промисловості, ферм по розведенню тварин і великих водойм. А от наявність питної води поблизу бджолиного господарства тільки вітається.
 Якщо ви розмістите пасіку на території фермерського господарства по вирощуванню різних культур, то орендну плату, швидше за все, ви платити не будете. Така ж історія з великою ймовірністю відбудеться, якщо ви будете домовлятися з лісництвом про розміщення пасіки на їх території. Адже від додаткового запилення рослин ніхто не відмовиться.
 Перевірте, щоб в радіусі 6 км від вашої пасіки не розміщувалися інші бджолярі зі своїми пасіками.

ПРИДБАННЯ БДЖІЛ

 Завершення підготовки — покупка бджіл. Для початку потрібно визначитись з породою, а вже потім іти в магазин. Загалом, середня вартість “бджолопакету” становить 1000 грн, який вміщує — три-чотири рамки з бджолиним розплодом і одну медово-пергову рамку.

 Можна придбати вже укомплектовані сім’ї, але це коштуватиме дорожче. Якщо розвиток бджолиних сімей буде динамічним, то з цих чотирьох рамок можна виростити повноцінну ферму, яка сформується до медозбору. Для того, щоб пасіка активно функціонувала на ринку, потрібно її зареєструвати, однак більшість бджолярів уникають цього.

 Найбільш вдалий період для покупки роїв бджіл — з кінця квітня до кінця травня.

 В момент покупки бджолиних сімей зверніть увагу на такі моменти:

• достатня несучість у бджолиної матки;
• наскільки стійкі до холодного зимового клімату і хвороб;
• кількість робочих тіл і яка їх працездатність.

РЕЄСТРАЦІЯ ПАСІКИ В СІЛЬСЬКІЙ РАДІ

 В Україні налічується понад 400 тис. пасічників, лише 2% з них зареєстровані. Відсутність відповідних нормативних документів не дає можливості бджоляру повноцінно захистити себе в суді, наприклад, у випадку отруєння бджіл.

 Також існує проблема з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки — основний документ, який підтверджує кількість бджолосімей пасічника та є ефективним інструментом для захисту фермера в разі отруєння бджіл. Детально ознайомитись із законодавством стосовно бджільництва можна тут.

 Сьогодні у Міністерстві аграрної політики вже існує спрощена форма системи реєстрації. Незабаром пасічник зможе зареєструвати господарство протягом однієї години.

 Інформація взята з сайту Державної служби зайнятості України. 

Пройти безкоштовні онлайн-курси на сайті ДСЗ (необхідна реєстрація на сайті)