Цієї осені ми брали участь у трьох найбільших міжнародних заходах, які стосувалися медової галузі: «Apimondia» (Монреаль, Канада), «Anuga» (Кельн, Німеччина), і «Green Week» (Берлін, Німеччина). Однією з головних проблематик галузі, які обговорювалися там найчастіше, була фальсифікація меду. Світові переробники стурбовані якістю меду, що постачається на їхні ринки, адже неякісний продукт з азіатського ринку заполонив світ у великих об'ємах. Він має низьку ціну, тож активно імпортується і витісняє з ринку натуральний мед з високою ціною повідомляє nv.ua.

 Сьогодні мед входить до топ підробок продуктів, після оливкової олії і кави, які найчастіше фальсифікуються. Однак кожна країна-імпортер самостійно обирає - боротися їй з фальсифікатом і закрити свій ринок від фальсифікованого меду, чи ні. У кожної країни є свої стандарти якості для імпортованого меду, який встановлюється і здійснюється на рівні законодавства і ветеринарних служб.

Фальсифікат у США та Європі

 Навіть така велика і розвинена країна як США, яка імпортує більше 50% меду, має на сьогодні давно не актуалізовані методи контролю параметрів якості меду. Тож основний об'єм меду, який потрапляє на цей ринок — переважно з країн Азії: Індія, В'єтнам і Таїланд.

 Однак США стараються вирішувати проблему з фальсифікатом, зокрема, основною темою на конгресі «Apimondia», який відбувся у Монреалі у вересні 2019 року, стала проблематика актуалізації методів і параметрів контролю. Контролюючими органами США і Канади була запланована низка заходів, які повинні бути реалізовані протягом 2020 і мають позитивно позначитися на вимогах до якості меду, що буде імпортуватися в США.

 А ось у Європі вимоги щодо якості і безпеки дуже жорсткі, боротьбу з фальсифікатом вони проводять регулярно, і за останні два роки перелік методів аналізу був значно розширений. Найгірша ж ситуація в країнах Middle і Far East, де фактично відсутня система контролю, за виключенням Японії, Сінгапуру і Південної Кореї. Тож більша частина цього ринку, включаючи африканський континент, споживає фальсифікований ненатуральний мед.

Що відбувається в Україні

 Що ж відбувається на українському ринку? Чи варто нам боятися азіатського фальсифікованого меду? Це навряд, Україна не імпортує мед, а кілька відсотків, що зазначені у статистиці - це реекспорт, тобто, повернення раніше експортованого меду з різних причин.

 Понад 50% рідкого травневого і акацієвого меду в Україні - це фальсифікат і на жаль, ця цифра щороку зростає
Однак дослідження говорять про те, що понад 50% рідкого травневого і акацієвого меду в Україні - це фальсифікат і на жаль, ця цифра щороку зростає. Це завдає шкоди як здоров’ю українців, так і репутації українських переробників меду, адже при виявленні фальсифікату при експорті, рівень довіри іноземних компаній-імпортерів до українських виробників різко знижується.

 Фальсифікація меду може відбуватися на 3 етапах: пасічниками, заготівельниками та переробниками меду або експортерами. Зокрема, на світовому рівні розрізняють такі методи підробки меду: годування бджіл (препарати, сиропи), змішування меду з різними видами сиропів, штучний вплив на параметри та характеристики меду (наприклад, відкачка недозрівшого меду — пасічник збільшує об'єм виробництва, але пропонує ринку неякісний продукт, такий мед не містить корисних характеристик, які й класифікують його як мед), додавання субстанцій, які можуть вплинути на якісні параметри.

 Коли ми перевіряємо мед у лабораторії, то далеко не весь проходить перевірку, близько 10−15%, в середньому по сезону, нам доводиться відбраковувати. І це враховуючи той факт, що ми працюємо виключно з перевіреними і затвердженими пасічниками й заготівельниками, що пройшли у нас аудит і працюють по наших стандартах. Якщо б ми працювали без цих стандартів — відсоток невідповідного меду був би значно вищим. Найбільш поширеними причинами відбраковки меду є: наявність заборонених речовин (антибіотики), невідповідність фізико-хімічним параметрам та безпосередня фальсифікація меду.

 Перевірка меду у незалежній акредитованій лабораторії - це гарантія того, що продукт натуральний, безпечний, і українець споживатиме мед з якісними параметрами, які нічим не поступаються європейським. Ми проводимо три етапи контролю: перший — це відбір зразків у пасічників, другий — вхідний контроль партій, які були затверджені до закупки і привезені нам на виробництво, і третій — це вихідний контроль, який виконується завжди в незалежній лабораторії з європейськими стандартами якості. Ці етапи контролю проходить весь мед — як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. Зазвичай, ми подаємо з кожною партією меду пакет документів з контролю якості на 25−30 параметрів, які відповідають європейським вимогам.

Що відбувається з неякісним медом

 Але що стається з медом, який не проходить вхідний контроль і містить залишки антибіотиків та ветеринарних препаратів, а також ознаки фальсифікації? Найчастіше пасічники повертаються з ним на внутрішній ринок і продають його там, де не виконується контроль якості - тобто, на стихійних ринках і базарах.

 Українці люблять споживати рідкі сорти меду, більша частина якого схильна до кристалізації, що є звичайним природнім процесом. Однак, щоб не продавати густий і твердий мед — пасічники його підігрівають, доводячи до рідкого стану, під час цього він втрачає корисні речовини і, фактично, перетворюється на цукор. На базарах, де неможливо проконтролювати його свіжість — ви з легкістю можете натрапити на мед 2−3 річної давності. Тим часом, весь якісний мед потрапляє в торгові мережі, а також йде на експорт.

Як впізнати підробку

 Тож як вберегти себе від фальсифікату? Існує безліч способів: перш за все, варто купувати мед у місцях, де вимагаються сертифікати якості продукту. Купуючи мед у торгових мережах, варто звернути увагу на те, хто є переробником меду. Зазвичай на упаковці вказаний веб-сайт компанії, де можна знайти інформацію про те, чи має компанія необхідну сертифікацію з харчової безпеки. Бажано також поцікавитися, чи виробник співпрацює з міжнародними ринками і продає мед на експорт, якщо так — у вас буде більше шансів придбати якісний продукт, адже цілком вірогідно, що цей переробник постачає мед однакової якості як за кордон, так і в Україну. Якщо ж виробник на упаковці не вказаний, або ж немає сайту і ви не можете нічого про нього дізнатися — ні через інтернет чи ЗМІ, краще цей мед не купувати, адже він не має жодних гарантій якості й безпеки.

 Якщо ж ви вирішили придбати мед не в торгових мережах — у жодному разі не купуйте його на ринку. Навіть якщо вам продемонструють сертифікат якості на мед — дуже складно перевірити, чи він має відношення до партії меду, яку ви збираєтеся придбати.

 Якщо ж ви купуєте мед у знайомого пасічника — попросіть його показати вам пасіку, розповісти про кількість бджолосімей та як він тримає цю пасіку. Якщо у нього невелика стаціонарна пасіка, що стоїть вдома в подвір'ї - подивіться, чи не розставлені сторонні чашки і блюдця. Якщо ж це більш професійний пасічник, який качає мед — поспілкуйтеся з ним, подивіться, як він відповідає на запитання, наскільки він впевнений. Це допоможе зрозуміти — варто довіряти цій людині, чи ні.

 Дуже важливо, щоб в Україні сьогодні розвивалася культура споживання меду, коли на першому місці стоятиме якість, безпека і натуральність. Це не лише вбереже ваше здоров’я, але й дозволить Україні зміцнити свої позиції на міжнародних ринках і закріпити за собою статус виробника справді якісної продукції.

ЧИТАТИ: МЕД В БАНОЧЦІ З ВОСКУ: НЕЙМОВІРНЕ НОУ-ХАУ УКРАЇНЦІВ ВРАЗИЛО ВЕСЬ СВІТ