Зупиняємось та робимо деякий аналіз ситуації в якій опинилася бджільницька галузь в Україні на травень місяць 2019 року аби розуміти куди рухатися.
Що ми маємо на сьогодні? А маємо те, що "потяг", яким можна умовно назвати галузь - зупиняється.
Нещодавно в групі "Сильна пасіка" в соціальній мережі Facebook було опубліковане опитування "Чи згодні Ви, що локомотивом розвитку бджільництва в Україні є експортери меду?"
Щоб дати відповідь на це запитання необхідно зрозуміти, які гравці є в галузі, які завдання у кожного та визначити хто на сьогодні є важливим та ключовим гравцем, хто є локомотивом.
Хто гравці
Для початку визначимо, які основці гравці є на ринку та їх основне завдання:
1. Виробники меду - пасічники, головне завдання їх господарства є виробництво меду для подальшої реалізації на внутрішньому та зовнішніх ринках. Попутно вони можуть виробляти іншу продукцію бджільництва, але це не основне.
2. Експортери меду - фірми, організації, пасічники, головне завдання, яких полягає в організації закупівлі сировини, попередній обробці та експорті, в даному випадку меду, як основної продукції українського бджільництва.
3. Виробники інвертарю, вуликів, рамок, засобів захисту пасічника, засобів захисту бджіл, тари основним завданням, яких є виробництво промислової продукції, яку вони потім реалізують.
4. Інтернет магазини, є ресурсами, завданням, яких є реалізація продукції бджільництва та для бджільництва.
5. Матковивідні пасіки - пасіки, головним завданням яких є виведення племінного матеріалу для подальшої реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках.
6. Пакетні пасіки - пасіки, головним завданням яких є вирощення бджолосімей для подальшого формування та реалізації бджолопакетів на внутрішньому та зовнішніх ринках.
7. Агропідприємства - господарства, які мають медоносні поля, фруктові сади та отримують найбільшу вигоду від бджільництва.
8. Споживач продукції, людина, яка готова отримати продукцію бджільництва та віддати за неї свої гроші.
9. Навчальні заклади, завданням, яких є підготовка кваліфікованих кадрів для галузі.
10. Інформаційні ресурси, завданням, яких є популяризація галузі, просвітницька діяльність, обмін досвідом.
Звичайно, що є і інші гравці, але цього буде достатньо. Кожен із перерахованих можить виконувати декілька функцій (напр. бути виробником інвентарю та виробником меду, або бути виробником меду та його експортером та ін.).
Якщо відкинути альтруїстів, то всіх об`єднує - можливість отримання різного виду прибутку від своєї діяльності. Це є нормально, адже кожен хоче годувати сім`ю, облаштовувати побут, навчатися, відпочивати, планувати на майбутнє і т.д.
Кінцевим споживачем продукції бджільництва є пересічний громадянин, який віддає свої гроші, щоб отримати продукцію та послуги. Цей кінцевий споживач проживає в середині країни та за її межами. Отже, по факту маємо два ринки - зовнішній (закордонний) та внутрішній.
Можливості внутрішнього ринку великі але дещо обмежені через економічну ситуацію в державі (Україна поки що не належить до країн з розвиненою економікою), через слабку культуру споживання медової продукції (малообізнаність, стереотипне мислення). Тому великих грошей поки, що український пасічник не можить отримати в середині країни.
І навпаки, закордонний споживач знає більше про користь меду, у нього більше фінансових можливостей. Закордонний ринок постійно зростає, тут існує здорова конкуренція. Більше можливостей для української галузі бджільництва саме від закордонного ринку.
Очевидно, що в Україну буде надходити валюта, якщо експортери будуть знаходити ринки збуту для меду, будуть вчасно поставляти на них якісну продукцію.
З іншого боку експортеру меду необхідно цю продукцію у когось брати. І тут з`являється виробник меду, який готовий виготовити стільки меду, скільки необхідно експортеру. Але для цього необхідні оборотні кошти, щоб пасічники збільшили або оновили матеріальну базу, тобто купити в інтернет-магазині продукцію від виробника інвентаря, купили бджолопакети, оновили бджоломаток, підвезли пасіку до медоносів. Їх він зможить обміняти у експортера на свій мед.
Із цієї всієї схеми видно, що вагоном в якому знаходиться паливо для локомотива або центральною фігурою, яка забезпечує роботою всі ланки галузі є пасічник - виробник меду, але локомотивом, який покликаний завезти в країну валюту є експортер. Виходить, що від того як спрацюють ці дві ланки буде залежати і швидкість розвитку галузі вцілому.
Конфлікти та шляхи вирішення
Що ми маємо сьогодні. Конфлікт, який триває уже кілька років між експортерами та виробниками, коли є взаємні звинувачення, що одні притримують мед, а інші дають мало грошей, не іде на користь галузі вцілому. Таке протистояння вже сьогодні змушує виробників меду скорочувати кількість бджолосімей, а це змушує скорочувати виробництво бджолопакетів, матковивідним пасікам втрачати клієнтів, виробникам інвентаря зупиняти виробництво. До цього ще додається масове отруєння бджіл пестицидами, бездіяльність органів влади. На виході маємо - потяг під назвю "галузь українського бджільництва" зупиняється.
Що ми можемо разом зробити, щоб потяг знову набирав хід?
1. Зрозуміти, що всі перераховані гравці знаходяться в одній лодці.
2. Припинити влаштовувати "петушині бої", як це недавно відбулося в Yuotube серед пасічників блогерів.
3. Узгодити план дій, в першу чергу між експортерами та виробниками, як між рівноправними партнерами.
4. Експортери повинні реально оцінювати свої можливості по експорту продукції, заключати довгострокові контракти на поставку меду, тим даючи виробникам, якийсь план дій.
5. Виробники отримавши конкретні цифри від експортерів теж зможуть планувати кількість виробленого меду на зовнішній та внутрішній ринки.
6. Виробники розуміючи, що для вироблення необхідної кількості продукції їм необхідна певна кількість вуликів, рамок, засобів захисту бджіл, тим даючи певний план дій виробникам інвентарю, виробникам бджолопакетів та матковивідним пасікам.
7. А власники магазинів, інтернет-магазинів будуть мати можливість це все запропонувати та доставити зацікавленим...
Розуміючи всю складність ситуації не будемо втрачати надію та оптимізм.
