Місцева районна влада не здатна вирішити питання відшкодування позаяк не хоче брати на себе відповідальність в урегулюванні цієї ситуації.  До того ж не існує відлагодженого механізму притягнення до адміністративної відповідальності винуватців, та і не існує механізму компенсації втрат пасічників.  

Ситуацію ускладнює те, що у більшості пасічників відсутні ветеринарно-санітарні паспорти на пасіку. Довести свою правоту та отримати можливість відшкодувань втрат Лозівська спілка пасічників змушена у судових інстанціях.

Та поки триватимуть розгляди справ пасічники не зможуть отримати свого прибутку, на який розраховували на початку сезону. Знову ми стикаємося із ситуацією, коли влада окремо, а народ окремо.

Проблема отруєння бджіл отрутохімікатами, які застосовуються аграріями існує по всій Україні. Гірше за все, що самі власники сільських господарств не розуміють до чого призводить їхня діяльність.