Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Суспільне.
 До війни галузь бджільництва активно розвивалася на Луганщині та Донеччині. У Луганській області багато бджолярів займалися цією справою у Сватівському, Старобільському та Щастинському районах. Зараз саме ці райони Луганщини опинилися в окупації.
 Бджолярі в окупації, які мають у запасах мед та інші продукти бджільництва з минулого року, не можуть його продати. Російські окупанти не дають виїхати за межі містечок та сіл, а люди, які живуть поряд, як правило, не мають грошей і теж не можуть купити мед у значній кількості.
 Ще значна частина пасік лишилася просто покинутою. Через обстріли та руйнування люди залишали свої домівки, рятуючи життя. В лютому, на початку березня, не думали про перевезення пасік. Тому зараз бджоли фактично покинуті, а власники пасік або за кордоном, або в іншому регіоні України і не можуть дістатися до свого майна.
 «Бджолярі не можуть звідти виїхати, щоб купити вощину, ветеринарні препарати, вулики, необхідний інвентар для розвитку своїх пасік або хоча б їх утримання. У таких умовах нормальний розвиток бджільництва неможливий. До російської окупації галузь була експортоорієнтованою. Більшість продукції вивозилася за межі регіону для переробки та подальшого експорту. Зараз це неможливо. Ми радимо тим професійним пасічникам, які опинилися в окупації, зменшити, або, принаймні, не збільшувати, кількість бджолосімей протягом сезону. Наприклад, якщо на пасіці було 200 бджолосімей, то доведеться залишити біля 50 найкращих, щоб вижити у ці непрості часи та зберегти племінне ядро пасіки», — розповів експерт з розвитку бджільництва.

Допомагаємо Збройним силам України, підтримуємо розвиток нашої економіки.

 Все буде Україна!

ЧИТАТИ: НА ПОЛТАВЩИНІ ЗАГИНУЛО 500 БДЖОЛОСІМЕЙ