Участь у цьому проєкті беруть 14 бджолярів Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.
Зараз на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону.
Саме тому громадська організація “Медова артіль” (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об'єднує понад сто бджолярів Луганської області. Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Зараз зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл з інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.
“У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України”, - сказав голова ГО “Медова артіль” Антон Михеєв.
У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії.
“До нас звернулися представники громадської організації “Медова артіль”. Вони зацікавлені у розведенні української степової бджоли, але не мають відповідних сертифікатів та дозволів на це. Цьогоріч ми плануємо допомогти бджолярам провести морфометричний аналіз бджіл – це перевірка бджіл на їх генетичний фонд. Якщо він покаже, що українська степова бджола переважає на певній пасіці, будемо далі оформлювати документи та проходити сертифікацію, щоб ця пасіка офіційно могла надавати послуги з племінного бджільництва. За законодавством українська степова бджола є характерною для сходу України, тут можна зареєструвати лише цей вид. Реєстрація племінних пасік – тривалий процес, але ми його розпочали із зацікавленими бджолярами”, - сказав консультант Проєкту USAID з питань бджільництва Руслан Марков.
Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.
Грантова та освітня допомога підприємцям на Сході України надається Проєктом USAID в рамках інформаційної кампанії “Схід економічних можливостей”. Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя населення, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.
ЧИТАТИ: ГРАФІК СЕМІНАРІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА НЕДОПУЩЕННЯ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПІД ЧАС ОБРОБІТКУ ПОЛІВ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ РОСЛИН.
БДЖОЛЯРІ СХОДУ УКРАЇНИ РОЗВИВАТИМУТЬ ПЛЕМІННІ ПАСІКИ
За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID) розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.
Участь у цьому проєкті беруть 14 бджолярів Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.
Зараз на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону.
Саме тому громадська організація “Медова артіль” (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об'єднує понад сто бджолярів Луганської області. Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Зараз зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл з інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.
“У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України”, - сказав голова ГО “Медова артіль” Антон Михеєв.
У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії.
“До нас звернулися представники громадської організації “Медова артіль”. Вони зацікавлені у розведенні української степової бджоли, але не мають відповідних сертифікатів та дозволів на це. Цьогоріч ми плануємо допомогти бджолярам провести морфометричний аналіз бджіл – це перевірка бджіл на їх генетичний фонд. Якщо він покаже, що українська степова бджола переважає на певній пасіці, будемо далі оформлювати документи та проходити сертифікацію, щоб ця пасіка офіційно могла надавати послуги з племінного бджільництва. За законодавством українська степова бджола є характерною для сходу України, тут можна зареєструвати лише цей вид. Реєстрація племінних пасік – тривалий процес, але ми його розпочали із зацікавленими бджолярами”, - сказав консультант Проєкту USAID з питань бджільництва Руслан Марков.
Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.
Грантова та освітня допомога підприємцям на Сході України надається Проєктом USAID в рамках інформаційної кампанії “Схід економічних можливостей”. Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя населення, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.