Рослина має прямостояче, заввишки 20-70 (іноді до метра) сантиметрів стебло. Воно може бути простим або розгалуженим у верхній частині, білуватого кольору, від короткого опушення до довшого із шорсткими волосками. Листкорозміщення супротивне, листки ланцетні, шорстковолосисті; прикореневі й нижні стеблові листки черешкові, видовженоланцетні або перисто-надрізані, з більшою верхньою часткою, по краях зубчасті, верхні стеблові — непарноперистороздільні, з цілісними або зубчастими частками, короткочерешкові або сидячі, рідше листки цілісні.

 Квітки двостатеві, неправильні, в приплюснутопівкулястих головках, оточених обгорткою з ланцетних загострених, по краю війчастих листочків. Чашечка складається з дрібних неоднакового розміру чашолистків, які розташовані двома кільцями (при основі й на верхівці зав'язі); віночок лійковидний, 4-лопатевий (лопатевидовжено-яйцевидний, до верхівки трохи звужений), у зовнішніх квіток у головці крупніший і більш неправильний. Шаровидні суцвіття мають синьо-лілове, червоно-фіолетове або пурпурове забарвлення. Крайові квіти більші від внутрішніх. Плід — сім'янка. Розмножується насінням та вегетативно. Рослина цвіте із червня по вересень.

 Поширена свербіжниця польова практично на всій території України, крім південних районів Херсонської області й північних районів Криму. Зустріти рослину можна на полях, луках, серед чагарників. Серед пасічників дана рослина ціниться як хороший медонос.