Вона невибаглива до ґрунту й догляду, але віддає перевагу відкритому, доступному сонячним променям простору. Рослина досягає заввишки 30 - 60 см. У розвиненої рослини із сильним стеблом буває до 20 великих бічних гілок, які несуть гілочки другого порядку. Листя почергове, перисторозсічене. Квітки синюватого кольору, правильної форми, зі зрослопелюстковим віночком, зібрані в характерне суцвіття — завиток. Суцвіття складаються з 4-6-9 завитків. Чим більша гілка, що має суцвіття, тим більше завитків вона має. Найбільше суцвіття з найбільшими квітками закінчує основне стебло рослини. Це суцвіття іноді ніби ділиться на два й має до 11 завитків, кількість його квіток може доходити до 70, тоді як на суцвіттях бічних гілок — 40-50. Нектар виділяється особливою кільцеподібною залозою жовтуватого кольору, що оточує основу зав'язі. Мед з фацелії цінується не гірше за липовий. Він ясно-зеленого кольору або зовсім білий, має ніжний аромат і тонкий смак. У зацукрованому вигляді нагадує тісто.
Для створення тривалого безперервного взятку фацелію сіють у 2- 3 строки: спочатку одночасно з ранніми яровими культурами й пізніше, щоб забезпечити взяток у безузятковий період або ж підсилити його.
Фацелія зацвітає через 40-45 днів після висівання. Тривалість цвітіння залежить від погодних умов і родючості ґрунту й складає, відповідно, 20-60 днів. Період зацвітання триває 1-2 тижні, масового цвітіння — 2-3, відцвітання-— 1-2 тижні. Спекотна погода прискорює цвітіння фацелії, дощова погода — навпаки. Рослина активно відвідується бджолами протягом усього дня, досить часто їх можна навіть побачити вже після заходу сонця. Ні волога погода, ні сильні посухи не знижують нектароносності цієї рослини.
На взяток її висівають у парах (у кілька строків) або ж у міжряддях садів з подальшим заорюванням на зелене добриво. Фацелію можна також використовувати в змішаних посівах. Зауважено, що бобово-злаково-фацелієві суміші виділяють до 40-60 кг., а іноді й більше меду з 1 га. Для отримання високої продуктивності на 1 га. посіву фацелії ставлять 6-8 бджолиних сімей.
Для забезпечення бджіл узятком у безузятковий час бджоляреві потрібно навчитися одержувати насіння фацелії у себе в господарстві. Перед посівом фацелії слід провести культивацію з одночасним боронуванням ґрунту. Висівають насіння на глибину 2-3 см. Насіння, яке висівають для медоносних цілей, має бути не нижче другого класу, у крайньому випадку — не нижче третього, на 1 га має припадати близько 10 кг насіння. Найбільшу схожість дає насіння, висіяне одночасно з посівом ранніх ярових культур.
При обробленні фацелії на насіння дуже важливо не пропустити момент її збирання. Найбільші й найповноцінніші насінини одержують після дозрівання перших квіток, і потрібно ретельно стежити за їхнім дозріванням, тому що фацелія цвіте досить тривало. Як тільки 2/3 насіння на суцвітті стануть ясно-коричневими, незважаючи на те, що частина квіток ще цвістиме, необхідно посіви зібрати. Для збирання вибирають найтепліший сонячний день. Рано вранці, коли ще не так сухо й насіння ще не висипається, фацелію скошують у валки й дають їм полежати 4-5 днів, щоб вони підсохли. Потім фацелію збирають і обмолочують. Насіння відразу ж очищають, інакше воно втратить схожість, тому що піддається зволоженню й висиханню. Після цього насіння знову підсушують і вдруге очищають. На зберігання можна залишати насіння, вологість якого не перевищує 14 %.
Фацелія стійка до деяких шкідників інших культур, наприклад гороху. У результаті харчування нектаром, який виділяють квітки фацелії, у цих посівах краще розмножуються ентомофаги, які уражають личинок шкідників і сприяють їхньому знищенню.
Фацелію добре культивувати на припасічних ділянках. Під цю культуру можна займати також погані ділянки — невжитки. Фацелія не любить суховіїв, на які реагує зниженням нектаровиділення.
