Кількість бджіл, які «перекочували» з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане блукання, і коливається від 2 до 70 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію в просторі. Бджоли, які потрапили у вулики чужих сімей, приймаються без найменшого прояву антагонізму, на відміну від ворожого прояву при проникненні бджіл-злодійок. Бджоли приймаються сім'єю й працюють нарівні з іншими.
Найчастіше спостерігається блукання трутнів, які після польотів повертаються не в материнські сім'ї, а в ті, де відзначається найбільш жваве літання бджіл. Сторожові бджоли спокійно їх пропускають. Тільки восени, коли закінчується розмноження сімей і спарювання осіннього виводку молодих маток, бджоли виганяють самців із вуликів. При цьому вони жорстоко виганяють як своїх трутнів, так і чужих. На цьому біологічна потреба бджіл у трутнях закінчується.
Блукання бджіл спостерігається протягом усього літнього бджільницького сезону (із провесни до осені). Найсильніше блукання проявляється під час масових вильотів бджіл із вуликів: при весняному обльоті, роїнні, у період головного медозбору, а також при перших обльотах великої кількості молодих бджіл. Менше перельотів бджіл відзначається під час весняного розвитку сімей і після закінчення головного медозбору.
Вік блукаючих бджіл може бути як 4-денним, так і 45-денним. Найчастіше блукають молоді бджоли віком до 2 тижнів, які вперше вийшли на очисний і орієнтовний обліт. Вони летять недалеко, як правило, у сусідні вулики, розташовані в межах 5-10 м від їхнього вулика. Дорослі бджоли можуть виходити за межі пасіки, аж до сусідніх, особливо бджоли-складальниці.
Причини, що викликають блукання бджідл:
— утримання великої кількості бджолиних сімей на одній пасіці;
— відсутність орієнтирів біля вуликів;
— близьке розташування вуликів й однакове їхнє забарвлення;
— вітряна або дощова погода;
— розташування вуликів після зимівлі в іншому порядку, ніж у попередньому році;
— встановлення вуликів або навіть пасіки на перельоті.
Виникнення блукання бджіл на пасіці слід уникати. По-перше, воно є значною перешкодою при племінній роботі. По-друге, воно відіграє важливу роль у поширенні інфекційних й інвазійних хвороб бджіл.
