Викликана вона надходженням великих кількостей мінеральних солей в організм бджіл разом з кормом і водою. Хвороба виникає в результаті згодовування бджолам відходів цукру з домішкою мінеральних солей, давання їм води, у якій підвищений вміст солі (від 0,5 %), або при заготівлі бджолами води з домішкою мінеральних добрив і нектару з високим вмістом мінеральних солей.

Зайвий вміст кухонної солі в кормі й воді призводить до загибелі бджіл. Щоб бджоли не використовували воду з калюж, рекомендується встановити на пасіках дві поїлки з чистою й підсоленою водою. Чим вища концентрація розчинів, тим коротша тривалість життя бджіл. Додавання 0,1 % солі в корм скорочує життя бджоли на 3 дні, 0,2 % — на 6,4 дні, 1,0 % — на 11,5 дня. При додаванні 10 % бджоли живуть 2,2 дні при нормі 32,8 дня. 2%-вий розчин глауберової солі, 0,3-2%-вий розчин калію хлориду, різні фосфати для бджіл отруйні. Закислий у цинкових годівницях корм викликає отруєння бджіл сульфатом цинку. Окислювання алюмінієвого посуду, у якому готують цукровий сироп, також може призвести до загибелі бджіл. Смертельна доза алюмінію складає 0,16 мг. Підкислений цукровий сироп викликає отруєння бджіл сірководнем. С. т., викликаний хлористим калієм у концентрації 0,3-26 %, скорочує життя бджіл на 22-33 %.

При отруєнні хлористим калієм відбуваються дегенеративні зміни середньої кишки та спостерігається скупчення мікроорганізмів в окремих ділянках кишечника.

Перебіг хвороби. В основному хворіють робочі бджоли. С. т. викликаний згодовуванням бджолам цукрового сиропу, меду або води з високим вмістом мінеральних солей. Перебіг хвороби залежить від ступеня концентрації солі в кормах. Поїння бджіл в умовах пасіки у весняний час водою з додаванням кухонної солі не вище 0,5 % шкідливого впливу на них не має, тому що надходить вона в організм невеликими порціями паралельно з іншими кормами.

Симптоми хвороби. Бджоли збуджуються, повзають по гнізду й виповзають із вулика. Потім вони стають млявими, втрачають здатність до польоту, страждають проносом.

Якщо бджоли занедужали під час зимівлі, руйнується зимовий клуб.

Діагноз хвороби ставлять на підставі хімічного дослідження корму. Визначають процентний вміст солей у зольному залишку.

Виключають можливі інфекційні й інвазійні захворювання.

Профілактика. Стежать, щоб вода й корм не мали підвищених концентрацій мінеральних солей.

Заходи боротьби. Заміна корму, що містить мінеральні солі, сиропом із чистого цукру або доброякісним кормом.