У місцевостях з м'яким кліматом, де зима нетривала, бджіл залишають зимувати на літніх місцях, обгорнувши вулики толем або пергаміном. Такий захист не дозволяє продувати вулики вітрам і перешкоджає прогріванню їх сонцем. У місцевостях із суворим кліматом, де зима морозна, але сніг випадає рано й у великій кількостях, бджіл також можна залишати зимувати на волі. У цьому випадку восени, як тільки настане стійке похолодання (близько -5 °С), вулики додатково утеплюють снігом.
Рекомендується організовувати зимівлю бджіл і в тому випадку, якщо зимівник легко промерзає або сирий.
Насамперед повинні бути утеплені стінки вуликів, дно й стеля. У місцевостях, де зими бувають із сильними холодними вітрами або з вологими снігами, які довго не тримаються, вулики зазвичай захищають темними вологовідштовхувальними й повітронепроникними матеріалами (руберойд, толь тощо).
Перш ніж обгортати вулики цими матеріалами, слід скоротити гнізда бджіл і нижні льотки до 2-3 см, помістити на гніздах товсті мохові подушки, попередньо відкривши отвори в стелях. Якщо у вуликах стелі розбірні, то стелини трохи розсовують на краях гнізд.
Обгортають багатокорпусний вулик разом із дном і дахом, фіксуючи матеріал шпагатом. Важливо обгорнути вулики, поки вони ще не намокнули й не відволожилися. Напроти льотків прорізають відповідні отвори й краї обрізаного утеплювального матеріалу, навколо льотків притискають до стінок планками, попередньо проробивши у них льоткові щілини. Підготовлені в такий спосіб вулики залишають зимувати на літніх місцях.
Верхній льоток і повітропроникну стелю роблять для того, щоб вільно виходили водяні пари, що утворюються в гніздах бджіл. Якщо вони не виходитимуть з вулика, то внаслідок значної різниці температур повітря, що виходить із клубу й того, що знаходиться у вулику, осядуть на стінках вулика та стільниках, вільних від клубу бджіл, у вигляді крапельок. Згодом відволожиться й вулик, і корми, що погіршить зимівлю бджіл або може призвести до їхньої загибелі.
Верхній льоток, особливо в районах із суворими зимами, незабаром заповниться пробкою інею, що стримуватиме сильний потік повітря й не забезпечить нормальну вентиляцію.
Бджоли, особливо південної популяції, часто восени зменшують льотки, зашпаровуючи їх прополісом. На весь льоток вони залишають лише кілька невеликих круглих отворів, які служать їм своєрідним проходом. У такий спосіб бджоли зменшують вентиляцію вулика, знижують імовірність проникнення усередину холодного повітря. Закладення льотків — це природна діяльність бджіл, спрямована на захист гнізда від вітрів і холоду. Тому при зимівлі на вулиці прополісні перешкоди руйнувати не слід. Навесні, коли потеплішає, бджоли самі розгризуть перегородки й збільшать льотки.
Для бджіл, які зимують на волі, необхідно підготувати найкращі природні утеплювачі — мох, сухе листя.
Болотні мохи збирають улітку, висушують на сонці й потім у сухому вигляді використовують для подушок або забивання вільних просторів у вулику. Болотний мох має велику вологоємність, внаслідок чого він може поглинати частину вологи, яка виділяється бджолами. Навесні в день виставки вологі мохи обов'язково підсушують і знову використовують.
У тих регіонах, де погода буває нестійкою, з вітрами, дощами або снігом, які змінюються заморозками, залишати на зиму бджіл у вуликах, не захищених сорочками, ризиковано. Після дощу або мокрого снігу настає різке похолодання, вулики вкриваються льодом і жити в них бджолам стає небезпечно, що потребує додаткової уваги пасічника.
Бджолині сім'ї, які залишені зимувати на волі, повинні бути сильними, їхні гнізда необхідно правильно зібрати й розмістити, у них має бути достатня кількість доброякісного корму.
По-перше, зимуючи на волі, бджоли пізніше проводять останній очисний обліт і, відповідно, раніше перший обліт (при температурі повітря +4... +5 °С). Перший очисний обліт проходить майже на місяць раніше, ніж у тих сімей, які поміщені в зимівник. У результаті в них значно раніше з'являється розплід, до квітня вони мають уже по три-чотири рамки розплоду (у переведенні на гніздову), і до початку цвітіння перших пилконосів і медоносів у їхніх сім'ях майже повністю старі бджоли змінюються молодими.
По-друге, зимівля на волі вимагає трохи більшої витрати кормових запасів. Але це компенсується кращим розвитком бджолиних сімей навесні, що призводить до вищих зборів меду з ранньовесняних медоносів і головного взятку.
По-третє, при такій зимівлі в сім'ях бджіл буває менше підмору. Догляд за бджолами практично зводиться до нуля.